Ущипливий
Ущипливий, -а, -е. (ВЩИ́ПЛИВИЙ) Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Який любить говорити гостро, так, щоб уразити, примусити відчувати насмішку.
"Явдоха Купер'яниха.. в сварці не так груба, як ущиплива" (говорить здебільшого в іронічно-ввічливому тоні), і через те її всі бояться (Леся Українка, III, 1952, 722);
• Який характеризується гостротою, дошкульністю.
"Вірші його вийшли насмішкуваті й ущипливі, але зовсім недоладні" (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 189); "Досі ущиплива та докірлива розмова стихла" (Панас Мирний, III, 1954, 28); "«Черв'як ти», — думаю я.. І ще багато різних ущипливих слів прикладаю до цього задаваки" (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 6); "На деякий час запала мовчанка, яка обіцяла ще більшу сварку. Тимко сидів згорбившись, підшукував ущипливі слова" (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36).
2. Дуже сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз).
"Надворі січень. Ущипливий мороз ліз під пальто, натирав веселковим кольором ніс і щоки" (Яків Качура, II, 1958, 256); "З півночі подихав пронизливий вітрець. А проте Лагунський не звертав І на нього уваги. Він просто його не помічав. Чи ж має яке значення цей вітрець, бодай і ущипливий, коли на душі стало так легко?" (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 317).
Ілюстрації
|
Зовнішні посилання |
