Улюбленець
Улюбленець нця, м. Любимець. Ум. Улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.
Зміст
Сучасні словники
УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, чол. Той, кого дуже люблять, цінують. [Юда:] Учитель мав улюбленців Мгіж нами, — Ми, зуби зціпивши, їм догоджали, Щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка, III, 1952, 440); Щоб Тарас менше був на очах лихої мачухи, батько часто брав свого улюбленця «чумакувати» (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 10); З перших днів перебування в загоні Гриць став улюбленцем усіх партизанів (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 118); Панський улюбленець, він [орел] щодня одержував з ласки пані Софії щедрий раціон — живу, взяту з отари вівцю (Олесь Гончар, II, 1959, 31); Міноносець став його улюбленцем. Михайлові навіть шкода було, що настане хвилина і доведеться розпрощатися з оцим гарним, напрочуд динамічним кораблем (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 5). ♦ Улюбленець долі (фортуни і т. ін.): а) щаслива в житті людина; б) людина, щедро обдарована природою.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 432.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/uljublenecj
