Уларе Лайма Хамідівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

З 06.02 по 26.02.2017р. я, студентка-магістрантка спеціальності "Дошкільна освіта" групи ДОм-1-15-2.2з, Уларе Лайма Хамідівна проходжу практику за спеціалізацією "Управління електронним навчанням" у ДНЗ № 633 ,що знаходиться за адресою: Україна, 02000, Київ, вул. Краківська, 4А.


1. Інтерв'ю Дошкільний навчальний заклад побудований в 1959 році за типовим проектом з відокремленою ділянкою. Очолює дошкільний навчальний заклад завідуюча Васильчук Людмила Миколаївна.



Дошкільний навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту» від 04.06.1991 року № 1144-12, «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 року № 2628, Законами України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402, « Про мову» від 25. 10.1989 року № 8312 Положенням про дошкільний навчальний заклад України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 305, Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, наказом Міністерста освіти і науки України від 24.07.2001 року № 553 «Про затвердження Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів» , наказом Міністерста освіти і науки України від 16.08.2004 року № 658 «Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів» , власним Статутом, затвердженим районним управлінням освіти від 12.11.2002 року ( вхідний № 1-24/ 38), Правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими нормативно - правовими документами.

Проектна потужність закладу - 6 груп на 115 дітей. На сьогоднішній день у садочку функціонує 6 груп, в яких виховується 145 дітей. Дошкільний навчальний заклад повністю укомплектований кадрами: з них 9 вихователів, 1 вихователь-методист,1 музичний керівник,1 практичний психолог,1 медсестра , діет.сестра та 20 технічних працівників.

У дошкільному навчальному закладі діє система освітлення - внутрішня та зовнішня; вентиляційна та опалювальна системи. Джерела природного та штучного освітлення забезпечують достатнє освітлення всіх приміщень відповідно до санітарних норм. Дошкільний навчальний заклад забезпечений холодною та гарячою водою, фільтром для очищення води. Крім групових приміщень у дошкільному навчальному закладі функціонують: музична та спортивна зали; кабінет завідуючого, кабінет вихователя-методиста, медичний та маніпуляційний кабінети; пральня, комора і харчоблок.

У дошкільному навчальному закладі керівником надається допомога педагогам через поради, консультації, диспути, тематичні виставки робіт, ділові ігри, семінари-практикуми, взаємо відвідування, анкетування, круглі столи, які дають змогу кожному педагогу підвищувати свій професійний рівень. Також вихователі дошкільного навчального закладу систематично цікавляться новими методичними та періодичними виданнями, підвищуючи власний фаховий рівень. Педагоги спрямовують свою роботу на всебічний розвиток особистості дитини, її навчання та виховання за принципами гуманізму, на диференційований підхід до кожної дитини та творчу співпрацю з родинами. Адміністрацією закладу здійснюється контроль за виконанням Правил внутрішнього трудового розпорядку. За наслідками контролю видаються накази. Результати перевірок розглядаються на виробничих нарадах , які в обов’язковому порядку проводяться двічі на рік, і за потребою. Соціально - психологічний мікроклімат в колективі доброзичливий. Відносини будуються на загальнолюдських і моральних цінностях, що виражається в наданні творчої свободи педагогу і можливості всебічного розвитку вихованця як особистості. У дошкільному закладі панує атмосфера творчого пошуку, бажання самореалізації та вдосконалення, це свідчить про відсутність напруженості й конфліктності в колективі. Високий рівень культури взаємодії та спілкування створює позитивний імідж дошкільного закладу.


2. Створила блог консультацій "Використання ІКТ в освіті" : http://flower279.blogspot.com/2017/02/blog-post.html


3. Був проведений семінар стосовно використання Інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті. Були розглянуті Google calendar та Google Groups.

Було запропоновано виокремити , де та як можна їх застосувати у роботі в ДНЗ.

[[

]]

[[

]]


4.                                           Методичні рекомендації

1. Проектування інформаційного освітнього середовища навчальної установи.

Важливу роль у освоєнні дитиною дошкільного віку комп’ютера відіграє вихователь. Використання комп’ютерних технологій робить заняття цікавішим, яскравість сюжету захоплює малюків. Комп’ютерні технології дозволяють перекласти значну кількість роботи з вихователя на комп’ютер, але не можуть замінити роботу вихователя. Комп’ютер стає лише хорошим помічником, який допомагає дитині краще освоїти навчальний матеріал.

Комп’ютер використовується як засіб діяльності дитини. Вихователі використовують комп’ютерну техніку на різних видах і типах занять. Використовуються програми “Жива математика”, “Грамота”, “Довкілля”, які допомагають виявити рівень знань дітей.

Обов’язковим напрямом є робота з батьками. Батьківські збори проводяться саме в комп’ютерному класі, де демонструються комп’ютерні програми, фрагменти занять.

Робота дитини за комп’ютером допомагає вихователю краще зрозуміти бажання дитини. У своїй роботі він може застосовувати нові методи навчання, спираючись на зацікавленість дітей, яку він бачить під час роботи за комп’ютером. Однак необхідно пам’ятати про гігієнічні норми і рекомендації роботи за комп’ютером

Максимальна одноразова тривалість роботи на комп'ютері не має бути більшою на день, ніж зазначено нижче:

- Для дітей 6 років І-ІІ груп - 15 хв; - Для дітей 6 років III групи - 10 хв; - Для дітей 5 років І-ІІ груп - 10 хв; - Для дітей 5 років III групи - 7 хв; - Для дітей 6 років, які належать до групи ризику за станом зору, - 10 хв; - Для дітей 5 років, які належать до групи ризику за станом зору, - 7 хв.

 Частина доби, що рекомендована для занять на комп'ютері: перша половина дня - оптимальна, друга - допустима. 

Заняття з використанням комп'ютера у другій половині дня слід проводити в період другого підйому добової працездатності, в інтервалі від 15,5 год до 16 год 30 хв, після денного сну і полуденку.

Максимальна тривалість роботи, що рекомендована на комп'ютері протягом тижня для дітей 5 і 6 років, - 1-2 рази.
Дні тижня, що рекомендовані для занять на комп'ютері, - вівторок, середа.

У п'ятницю займатися на комп'ютері небажано через тижневу втому.

З метою профілактики зорового стомлення доцільно проводити офтальмотренаж (спеціальні вправи для очей). Зорову гімнастику проводять двічі протягом розвивального заняття з використанням

комп'ютера: перший раз - усередині роботи на комп'ютері (після 5 хв. роботи для п'ятирічних і після 7-8 хв - для шестирічних дітей) та другий раз - після завершення роботи на комп'ютері або після завершення всього розвивального заняття з використанням комп'ютера.


Рекомендації щодо впровадження ІКТ в дошкільній освіті

1) Треба постійно сприяти формуванню інформаційного освітнього середовища для забезпечення якісної освіти у дошкільних навчальних закладах. 2) Забезпечити методичний супровід впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у дошкільній освіті.

З цією метою треба:

- здійснювати моніторинг на визначення рівня володіння інформаційно- комунікаційними технологіями педагогічними працівниками ДНЗ;

- проводити методичні заходи щодо формування ІКТ-компетентності педагогів; - проводити навчальні та тематичні семінари з метою удосконалення умінь та навичок педпрацівників ДНЗ;

- проводити конкурси: «Найкращий сайт ДНЗ», «Кращий персональний блог», «Краще електронне портфоліо педагога» і т.д.;

- проводити заходи для педагогів ДНЗ щодо взаємодії з батьками шляхом використання Інтернет-технологій соціальних комунікацій; - надавати методичну допомогу дошкільним навчальним закладам щодо узагальнення досвіду роботи з питань використання ІКТ в освітній діяльності, управлінській і методичній роботі. Протягом року

3) Постійно розвивати власні навички володіння ІКТ.

4) Активно використовувати якісні джерела – Інтернет-адреси, наукову літературу про застосування ІКТ в дошкільній освіті.


2. Модернізації ІТ інфраструктури.

За останні роки сталися істотні зміни щодо ролі і місця персональних комп'ютерів та інформаційних технологій у житті суспільства. Людина, яка вміло й ефективно володіє технологіями та інформацією, має новий стиль мислення, принципово інакше оцінює проблеми, які виникають, організовує свою діяльність. Як показує практика, без нових інформаційних технологій уже неможливо уявити сучасну освіту. Вітчизняний та зарубіжний досвід, інформатизації освітнього середовища свідчить про те, що вона дає змогу підвищити ефективність освітнього процесу. Проте сучасна система дошкільної освіти поки що відстає від процесів, які відбуваються у суспільстві, де найбільш важливим і значимим товаром стає інформація, способи її зберігання і використання. Нині особливого значення набуває усвідомлення сучасним педагогом - «дошкільником» принципово нових вимог до педагогічної діяльності, його готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології як допоміжний навчальний та виховний ресурс.

Тож методична робота у ДНЗ має бути спрямована на розв'язання таких завдань, як-от:

- підвищення професійного рівня педагогів шляхом реалізації безперервної освіти; - сприяння зниженню психологічної напруги при освоєнні комп'ютерної техніки; - розробка відповідного навчально-методичного забезпечення для використання інформаційно-пошукових систем, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій; - формування інформаційної культури педагогічних працівників; - підготовка педагогів до практичного використання засобів ІКТ у своїй професійній діяльності; - систематизація, оновлення та поповнення інформаційних ресурсів; - розробка й апробація технологій мультимедійного супроводу освітнього процесу; - створення комплексної інтегрованої моделі організації методичної роботи з педагогічними кадрами.

Розв'язання проблем формування професійної компетентності педагога в умовах інформатизації освіти вимагає зміни вмісту існуючої системи підготовки педагогічних кадрів і створення сприятливих організаційнопедагогічних умов для впровадження сучасних комп'ютерних та інформаційних технологій у освітній процес. Проте через професійні й особистісні відмінності педагогів можуть виникати труднощі під час формування у них інформаційно- комп'ютерної компетентності. У зв'язку з цим ми вивчили їхні освітні потреби за допомогою: 1. діагностування - анкетування, складання діагностичних карт, які містять проблемні питання, теми; 2. індивідуальні співбесіди; 3. вивчення адресних заявок, що містять індивідуальні запити з актуальних проблем освіти і управління; 4. систематизація та аналіз виявлених проблем — запитів педагогів.

Причини особистої зацікавленості педагогів в підвищенні рівня ІКТ – компетентності: - економія часу при розробці дидактичних матеріалів; - перенесення акценту на презентабельність оформлення матеріалів; - перехід на новий рівень педагогічної майстерності.

Результати діагностики рівня ІКТ- компетентності педагогів Під час аналізу результатів анкетування і співбесід було виділено чотири групи педагогів, які характеризуються різним рівнем прийняття значущості інформаційно-комунікаційних технологій у безперервному підвищенні педагогічної компетентності. Кожна група формувалася залежно від рівнів інформаційно-комп'ютерної компетентності і мотивації застосування відповідних технологій в освітньому процесі.

Група 1 (рівень роботи на комп'ютері - нульовий, мотивація відсутня) 24 % - якщо висока якість навчання досягається традиційними формами навчання, то немає необхідності в рішенні педагогічних завдань із залученням ІТК.

Група 2 (рівень роботи на комп'ютері - базовий, мотивація - низька)8 % - технології настільки різноманітні і динамічні, що вимагають великих тимчасових (і не тільки) витрат, ніж традиційні форми навчання (лекції, семінари та ін). Наприклад, необхідну інформацію педагоги воліють шукати в бібліотеці, оскільки губляться при організації пошуку релевантної інформації. Педагогам першої та другої груп необхідно ефективне підвищення мотивації, оскільки з освоєнням нових технологій перед ними відкриваються можливості особистісного та професійного зростання.

Група 3 (рівень роботи на комп'ютері - нульовий, мотивація - її висока) 36 % - інформаційно-комунікативні технології дозволяють реалізувати індивідуальний стиль навчання і особистий професійний ріст, але немає уявлень про можливі форми впровадження їх у освітньо- виховний процес.

Група 4 (рівень роботи на комп'ютері - базовий, мотивація - висока) 32 % - існує безпосередній зв'язок між успішністю педагогічної діяльності та рівня ІКТ - компетентності педагога, тому є потреба у безперервному розвитку інформаційної культури. Готовність застосовувати нові технології в освітньому процесі визначила вибір форм управління підвищенням ІКТ- компетентності. Оскільки перша та друга групи вирізнялися скептичним ставленням до можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, то як форму управління було вибрано педагогічну і адміністративну дії. Педагогам цих груп необхідні нетривалі за часом і проблемні за змістом форми підвищення кваліфікації, наприклад, майстер-класи щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, спілкуванні і самоосвіті. Для третьої та четвертої груп було запропоновано індивідуальні освітні стратегії. Критеріями сформованості стратегій було визначено: - обізнаність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); - упровадження ІКТ в освітній процес; - ефективність вибору форм самоосвіти у галузі ІКТ. Педагогічне управління розглядалося з позиції сприяння взаємодії та майстерності.

Перший етап підготовки педагогів першої, другої і третьої груп ми зорієнтували на вивчення засобів інформатизації та інформаційних технологій як інструментів оброблення педагогічної інформації

Цей етап пов'язаний з формуванням ключової інформаційної компетентності педагогів.

На другому етапі підготовки вони освоювали способи і прийоми використання засобів інформаційних технологій в освітньому процесі.

Таким чином, для підготовки особи до безперервного розвитку ІКТ- компетентності нам потрібно було створити нову систему підвищення кваліфікації.


3. Формування ІК- компетентності вчителів/вихователів освітньої установи.

У практиці використовують різні форми роботи з педагогами, спрямовані на підвищення їхньої кваліфікації і майстерності. Розглянемо деякі з них:

Обмін передовим досвідом - найшвидша, оперативна форма розв'язання протиріч, які назріли у практиці, це ефективна форма швидкого реагування на суспільні запити, ситуацію, що змінюється. З метою пропаганди досвіду найкращих педагогів можна організувати у дошкільному закладі тижні педагогічної майстерності. У межах таких заходів педагоги четвертої групи проводять відкриті покази, на яких представляють успішний досвід упровадження інформаційних технологій в освітній процес.

Для будь-якого педагога, що вивчає передовий досвід, важливий не лише результат, але й методи, прийоми, за допомогою яких його досягнуто. Це дає змогу порівняти свої можливості і прийняти рішення про впровадження успішного досвіду в свою роботу. Педагог може відвідати заняття свого досвідченого колеги і побачити на практиці, як можна застосовувати цифрові освітні ресурси у роботі з дітьми.

Майстер - класи проводяться з метою навчання педагогів методам і прийомам роботи з дітьми з використанням інформаційних технологій. Відкритий показ дає можливість встановити безпосередній контакт з педагогом під час заняття, отримати відповіді на запитання, що цікавлять, допомагає проникнути у свого роду творчу лабораторію вихователя, стати свідком педагогічної творчості.

Подолання труднощів і вихід на якісно новий рівень професіоналізму малоймовірні в автономному режимі. Тому потрібна постійна взаємодіяпедагогів, які навчаються, з тими, хто може сприяти в освоєнні і застосуванні нових технологій. З цією метою ми використовуємо педагогічні майстерні і наставництво.

Досить ефективною формою роботи з педагогами, є робота у парі. Зазвичай пару складають педагог, який володіє інформаційно – комунікаційними технологіями, і педагог з нульовим рівнем роботи на комп'ютері. Наприклад, педагог безпосередньо допомагає набути практичних навичок роботи на комп'ютері і відповідає на проблемні запитання колеги, який навчається.


Тематичні семінари з питань інформатизації проводиться вихователем методистом або доручається їх проведення педагогам четвертої групи. Такі семінари організовуємо з метою більш поглибленого занурення у тему, вдосконалення умінь і навичок.

Важливу роль у підвищенні теоретичного рівня педагогів і вдосконаленні їхньої інформаційної компетентності відіграють навчальні семінари. До проведення семінарів ми підключаємо педагогів четвертої групи, які дають практичні завдання педагогам, що навчаються, і відстежують їх виконання. 1. Семінар-практикум з теми: «Інформаційно – комунікативні технології у роботі з дітьми, педагогами, батьками та громадськістю”; 2. Семінар–практикум «Microsoft Power Point-засіб створення презентацій» - Знайомство з Power Point . - Створення слайда з графіком та таблицею. - Вставлення в слайд малюнків та анімації при демонстрації. - Створення кнопок. - Зберігання і підготовка до демонстрації презентації.

На допомогу педагогам у дошкільному закладі було створено творчу групу, яка розробила заняття з використанням цифрових освітніх ресурсів та методичні рекомендації щодо їх проведення.

Проводимо для педагогів і інші заходи. Для вдосконалення навичок користування комп'ютером, підвищення ІКТ- компетентності педагогічних працівників, а також щоб стимулювати обмін найкращим досвідом, пошук нових творчих методів і прийомів використання інформаційних технологій у роботі з дітьми та їхніми батьками, ми організовуємо конкурси для педагогів. Так, у нашому дошкільному закладі вже відбулися конкурси: 1. цифрових презентацій «Моя група»; 2. електронних методичних матеріалів і презентацій для занять; 3. найсучасніше портфоліо педагога;

Проведення консультацій щодо впровадження ІКТ- технологій сприяють розширенню знань педагогів про їх використання у навчально-виховному процесі: 1. «Роль ІКТ у роботі дошкільного закладу». 2.«Методичні рекомендації щодо впровадження інформаційних комунікативних технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ». 3. «Мультимедійна презентація як інструмент мульттерапії» 4. «Комп’ютер – найперший помічник у роботі». 5.«Як зробити якісну презентацію та презентувати її».

Результати впровадження інформаційно – комунікаційних технологій в освітній процес

Розроблена система підвищення ІКТ-компетентності педагогічних працівників дала свої результати. Нині наші педагоги: - уміють створювати графічні і текстові документи (самостійно оформлюють групову документацію, результати діагностики і т. д.); - уміють застосовувати електронні дидактичні і педагогічні програмні засоби; - активно використовують інформаційні технології в освітньому процесі; - володіють навичками пошуку інформації в Інтернеті; - володіють програмою Microsoft Power Point для створення мультимедійних презентацій; - уміють розробляти заняття з використанням інформаційних технологій; - володіють способами і методами застосування комунікаційних технологій у роботі з дітьми і батьками.