Україночка

Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Україна. 2) Ум. отъ Українка.

УКРАЇ́НОЧКА

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКРАЇ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до українка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 81). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423.

"Словопедія"

УКРАЇНОЧКА

украї́ночка іменник жіночого роду, істота

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКРАЇ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Iв., Таємниця, 1959, 81). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423. Україночка, ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.

Ілюстрації

Медіа

А я просто українка, україночка.!

Аудiо

Україночка

Тексти пісень Слова: Андрій Демиденко Музика: Геннадій Татарченк