Укопати

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКОПАТИ 1 див. укопувати 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 420. УКОПУВАТИ 1 (ВКОПУВАТИ), ую, уєш, недок., рідко, УКОПАТИ (ВКОПАТИ), аю, аєш, док., перех., розм.Викопати, вирити з землі що-небудь, накопати чогось. Вкопай бараболі на борщ (Словник Грінченка); — Ходімо хоч глини вкопаємо (Петро Панч, II, 1956, 35); // Викопати, вирити в землі (яму, криницю і т. ін.). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 420. Коментарі (0) УКОПУВАТИ 2 див. вкопувати 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 420. ВКОПУВАТИ 1 (УКОПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОПАТИ (УКОПАТИ), аю, аєш, док., перех. Вміщувати, закріплювати що-небудь у викопаному заглибленні. На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Олекса Стороженко, I, 1957, 370); Після війни на попелищі артільного двору вкопували удвох першого стовпа (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 260); Приблизно в чотирьох кілометрах від роз'їзду партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (Михайло Стельмах, Вел рідня, 1951, 767). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 698. Коментарі (0) ВКОПУВАТИ 2 див. укопувати 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 699.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКОПА́ТИ1 див. уко́пувати1. УКОПА́ТИ2 див. вко́пувати1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 420. Укопати, ся. См. Укопувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 329.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1укопати — I див. укопувати I. II див. вкопувати I … Український тлумачний словник • 2укопати — 1 дієслово доконаного виду викопати, вирити що небудь укопати 2 дієслово доконаного виду вмістити, закріпити в заглибленні … Орфографічний словник української мови • 3укопаний — I (вко/паний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укопати I. II див. вкопаний I … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

укопати Дієслово, досконалий вид. Корінь: -.