Удака

Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. М. Пр. 68. На вдаку. Наврядъ, едва-ли.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

УДА́КА, і, жін. Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх. Удакою Турн ободрився (Іван Котляревський, I, 1952, 240); Удака під Кумейками, на Говтві і Стариці зав'язала їм [полякам] очі; не бачили вони, що наокруги їх діється, і в голову собі не клали, яке лихо стереже (Олекса Стороженко, I, 1957, 367); — Оце так рибина! — вирвалось у Костянтина. — Ще не було нам такої удачі! (Михайло Стельмах, I, 1962, 435); Козаки робили набіги на татарські й турецькі володіння на Азовському й Чорному морях і в разі удачі захоплювали добру здобич (Історія СРСР, I, 1956, 150); // Творча знахідка, досягнення в праці. Письменницька робота надзвичайно складна, творча. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (Радянське літературознавство, З, 1966, 14).

Тлумачний словник української мови

УДАКА (вда́ча), -і, ж.

1) Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх. || Творча знахідка, досягнення в праці. 2) Везіння, доля; талан.

Морфологічний запис: уда-ка

Словотворення: удача→удака

Синоніми: удача; везіння; талан

Ілюстрації

Іншими мовами

Іспанською мовою: buenandanza

Англійською мовою: luck

Німецькою мовою: Gedeihen

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 391.
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 4, ст. 317.