Увалюватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся - Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.).

Сучасні словники

1. Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.), провалюватися через неміцний покрив чого-небудь.Ой не ходи по льоду, бо увалишся (Павло Чубинський, V, 1874, 200); Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Іван Котляревський, I, 1952, 127); Ішов [старий] якось із шинку та й увалився в глинище. (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 185).

2. Заглиблюватися, западати. На кістлявих її плечах сіріє сорочка, широка-широка, мов не на неї шита; шия жовта, як у мертвяка.., щоки усередину увалилися, жовтим воском узялися (Панас Мирний, III, 1954, 17); І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 451).

3. розм. Заходити куди-небудь важкою ходою, незграбно, здіймаючи шум і т. ін. А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 121); Він не ввійшов, а ввалився в кімнату й сів, важко відсапуючись (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 133);

4. Заходити, вбігати юрбою, великою групою. До кімнати ввалюється натовп. (Юрій Яновський, IV, 1959, 30); Нарешті хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (Андрій Головко, II, 1957, 44);

5. Навально вдиратися великими полчищами на чужу територію. Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53).

- [Академічний тлумачний словник]


Іншими мовами

Увалюватися -ува́ливаться (рос.) -[Українсько-російський політехнійчий словник]

Увалюватися -sink (анг.) - [1]

Джерела та література