Тімашний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тімашний, -а, -е. — до. Способный къ чему. Борз. у. тямущий

Сучасні словники

Тлумачення, значення слова «тямущий»: ТЯМУ́ЩИЙ, а, е. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 285); Дівчина вдалася тямуща, то й навчилась [письма] (Борис Грінченко, I, 1963, 405); [Карпо:] Людина ви поважна, тямуща, багатьом порада ваша у пригоді може стати (Вадим Собко, П'єси, 1958, 8); // Який гарно розуміється на чому-небудь, добре знає якусь справу. — Та от приводьте ковалів тямущих, Нехай скують важкую булаву (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 174); — Агроном з району приїжджав. Ох і тямущий чоловік. Аж завидки беруть. Землю знає, як добра мати дитину (Михайло Стельмах, II, 1962, 333); // Який виражає розуміння чогось. Кидав [Володимир] на Му сю хитруваті багатозначні погляди, мовляв, ну й старий! Муся відповідала йому короткою тямущою усмішкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 347.

Ілюстрації

Тямущий1.jpg Тямущий2.jpg Тямущий3.jpg Тямущий4.jpg

Медіа