Тма

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тма, тми, ж. = Тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.


Сучасні словники

  Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Глибока, суцільна темрява. Ніч чорна, мов туча, висить наді мною, Лякаючи тьмою своєю страшною (Павло Грабовський, I, 1959, 195); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 273); Тишина кругом безкрая. Ми йдемо у тьмі алей. І закохано співає щось троянді соловей (Володимир Сосюра, II, 1958, 52); Все було окутане чорною, непроглядною тьмою (Олесь Гончар, III, 1959, 191); * Образно. — Хоч зникла тьма з очей моїх, зате лягла на душу. Ти чорний камінь там поклав, — повік його не зрушу (Леся Українка, I, 1951, 413); // Про темне, неосвітлене місце. Під скелею в тьмі, у печалі задумана квітка зросла (Володимир Сосюра, II, 1958, 53); // перен. Невідомість, незнання. Чужа душа, давно сказали, повита тьмою для усіх (Володимир Сосюра, II, 1958, 135). 2. Велика кількість, дуже багато кого-, чого-небудь. Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених (Іван Котляревський, I, 1952, 91); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 174); Мовби листя зелених улітку дібров, Ще увечері маяли тьми корогов, Мовби листя дібров, коли осінь подме, Все те вранці було і зів'яле й німе (Микола Зеров, Вибр., 1966, 439); Ми танки спиняли своїми грудьми — Заради життя, а не в пошуках слави. Коли ми лишали нічні переправи, То нас зоставалось — один проти тьми (Леонід Первомайський, I, 1958, 336); У полі гусей тьма, на просищі пасуться (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307). 3. Про лихі, ворожі сили, що поневолюють, пригнічують кого-небудь, душать щось. Жизнь [життя] — живому; смерть — могилі; Вгору водам не текти... Так не тьмі, не хижій силі Спільний труд перемогти! (Павло Грабовський, I, 1959, 309); Б'ються вдень і вночі непоборні сини України з морем тьми [з фашистами] (Володимир Сосюра, II, 1958, 217); І ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим, В одній сім'ї, як сестри і брати, До нашої прекрасної мети (Максим Рильський, I, 1956, 214);

Ілюстрації

тьма
тьма людей

Медіа

Див. також

іст. У давньоруському рахунку — десять тисяч;

Військо в десять тисяч чоловік.

Джерела та література

http://sum.in.ua/

Зовнішні посилання