Тирса

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тирса, -си, ж. 1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. Шевч.

Сучасні словники

Тирса Тирса — подрібнена деревина. дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Тирса - відходи деревообробної промисловості. Застосовуються як паливо, виготовлення пресованих промислових виробів, для підстилки тваринам (іноді - у суміші з торфом, соломою) та ін. На 70% складаються з целюлози і геміцелюлози і 27% лігніну. Баланс хімічних речовин: 50% вуглець, 6% водень, 44% кисень, 0,1% азот.

Тирса ТИРСА 1, и, жін. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів. Пиляли вони дерево, дзижчала пилка, і на землю сипався біленький порох(Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181); У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою(Юрій Яновський, I, 1958, 539). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 122. ТИРСА 2, и, жін. (Stipa capillata, L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і квітками, зібраними в пухнасту волоть; ковила волосиста. Нагинає [вітер] верби в гаї, А тирсу на полі (Тарас Шевченко, I, 1963, 141); А пісня.. розлягається по тих степах, де колись тирса шуміла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітер ця починає тонко бриніти, як жива (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Основу травостою становлять тут [у Хомутівському степу] злаки — типчак, тирса, або ковила волосиста (Наука і життя, 5, 1967, 9); * У порівняннях. — Добре сказав Данило, — стиха зауважили старі, хитаючи сивими, як степова тирса, оселедцями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 55); // Насіння цієї рослини. — Ой коли ж тебе, серденько, ждати? — Як стане на степу вітер повівати, Очерет та тирсу по степу розсипати (Павло Чубинський, V, 1874, 880).

Тирса

  • Тирса1. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. Татусь іде під сарай і там починає пиляти дошки. Сиплеться на землю тепла тирса (А.Дімаров).
  • Тирса2. Ковила волосиста. Я повертаюсь і бачу в первіснім степу над вітром тирси гострі списи(М.Хвильовий); Брів \[Павло\] високою тирсою, що ніжно лоскотала обличчя (Р.Іваничук); Скитський степ Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте (Є.Маланюк).
  • Тирс, -а. У міфології – жезл бога виноградарства і виноробства.

Ілюстрації

Тирса 1.jpg Тирса 2.jpg Тирса 3.jpg Тирса 4.jpg

Медіа

Див. також

В нашому регіоні, в результаті роботи різних підприємств і приватних виробництв, виходить велику кількість тирси. Машину тирси можна купити з оплатою тільки за привезення. Самовивозом тирсу взагалі безкоштовно. Як же можна використовувати це дармове сировину в садівництві? Один із способів використання тирси, який може цікавити — це опалення теплиці. Але ж тирса — це ще й рослинні залишки, з яких можна отримати добриво. При внесенні в грунт тирси, так само як і свіжої кори, одубіни, садівникам і городникам необхідно проявляти обережність. Чому? Причина в тому, що при внесенні в грунт свіжих деревних відходів різко зростає чисельність мікроорганізмів: бактерій, мікроскопічних грибків. Для свого розвитку вони споживають з грунту велику кількість поживних елементів, особливо азоту, яких менше дістається рослинам. Поправити справу можна внесенням органічних і мінеральних добрив. Свіжі деревні відходи краще використовувати для готування різних компостів .Деревно-пометной компост. Кору або тирсу, одубіну змішують з пташиним послідом у співвідношенні 1: 1, тобто на 1 т сировини береться 1 т пташиного посліду. Через 3-6 місяців компост дозріває.

  • Деревно-мінеральний компост.

На 1 т кори або тирси природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату, 7 кг хлористого калію і все ретельно перемішують. Через 2-4 місяці компост дозріває. Лігніно-мінеральні компости. Готуються так само, але попередньо в лігнін вносять для його розкислення вапняну муку з розрахунку 45 — 50 кг на тонну або фосфоритне борошно — 90-100 кг на тонну.

  • Деревно-мінерально-гнойовий компост.

На 1 т кори, тирси, одубіни природної вологості беруть 13 кг сечовини (або 30 кг сульфату амонію), 4 кг подвійного або 10 кг простого суперфосфату. Все ретельно перемішують, а через 3-4 тижні, після розігрівання суміші до 40-50 ° додають гній у співвідношенні 1:1 (на 1 т суміші 1 т гною). Всі види компостів, особливо в теплу пору, швидко дозрівають, а при більш тривалих термінах зберігання виходить перегній. Компости вносяться в дозах: на грунтах з дуже низьким і низьким рівнем природної родючості — до 1 т на сотку, з середнім — 0,8, високим — 0,4 т. Тривалість внесення компостів на бідних землях — 3-4 роки поспіль, на середніх — 2-3, з високим рівнем родючості — 1-2 роки. По своїй дії на грунт і врожай вони мало чим поступаються гною. Перепріли і напівперепрілий деревні відходи мають нейтральну реакцію (рН 6,8), в одній тонні сировини міститься 2,2 кг азоту, по 0,5 кг фосфору і калію, є потрібні для рослин мікроелементи. Але головне — це органіка, яка здатна облагородити будь-яку землю. Перегній з кори і тирси перекопують із землею, покращуючи орний шар. Його можна вносити до 1 т на сотку (орний шар на 1 сотці при глибині обробки 30 см важить близько 40 т). Найкраще це робити з осені. Такий перегній значно покращує структуру грунту, створює в ній хороший повітряний і водний режими, підвищує її поглинальну здатність і покращує буферні властивості. Кількість корисних грунтових мікроорганізмів в грунті підвищується в кілька разів. Земля стає живою, що і потрібно рослинам, які розвиваються в симбіозі із цими мікроорганізмами. Грунтові мікроорганізми виконують роль посередника між грунтом і рослиною. Після внесення перегною з кори підвищується ефективність вапнування, мінеральних і органічних добрив. На садових ділянках і городах, розташованих в низьких місцях, де грунтові води стоять близько до поверхні, з перепріла і напівперепрілий кори і тирси багато садівників роблять гряди заввишки 20-40 см для вирощування всіх ягідних і овочевих культур, картоплі, квітів. Добре перекопати з осені такі гряди з гноєм, пташиним послідом, а при підгодівлі використовувати мінеральні добрива з мікроелементами, золу, розчини органічних добрив, гнойову рідину, а також поливати їх прогрітій водою. Перепрілого кору з успіхом можна використовувати в якості мульчі. Особливо сприятливо на ріст і розвиток ягідних рослин надає мульчування спочатку гноєм, послідом, а зверху перегноєм з кори. Навесні, після сходу снігу, по мульчі можна вносити азотні, а в кінці літа — фосфорні та калійні добрива. Ефективні також комплексні добрива: нітрофоска, нітроамофоска та інші.