Танка

Танка - різновид класичного японського вірша, що виник у 8 ст, а досяг розквіту у 9-10 ст. Являє собою п'ятивірш, що складається з рядків по 5-7-5-7-7 складів. У танка відсутся рима, що характерна для європейської поезії, однак присутній ритм. За відсутності рими основними виражальними засобами віршу стали різноманітні прийоми, що дозволяли вмістити у вірш якомога більше смислів.(наприклад: макуракотоба, омонімія, посилання до історичних подій, чи літератури або міфології). Через малий розмір танка не має змоги передати обставини про які розказує вірш. Тому для кращого розуміння танка потрібні описи ситуації до яких відноситься конкретний вірш. Згодом танка розвинувся у новий тип віршу - хайку. А збірки із танка та поясненнями до них еволюціонували в нові жанри япоснкої літератури - японський роман та моногатарі.