Таліронька

талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ТАРІ́ЛКА, и, жін. 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Нахиливсь [Карпо Петрович] над тарілкою і потиху почав сьорбати юшку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367); На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 113); // чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314); Тарілка борщу. 2.Тарілка — посуд, з якого вживають першу і другу страву, з третьої страви — лише десерти. Переважно тарілка круглої форми. Тарілки також бувають для прикраси. Такі тарілки називаються декоративні тарілки. Великі тарілки називають тарелями (також блюдами[1]).