Січ
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ мати, а Великий луг батько.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СІЧ 1, жін. (з великої літери). Організація українського козацтва у XVI—XVIII ст. Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: — ..Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї! (Панас Мирний, I, 1949, 183); Билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав,.. будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339); В ті часи Січ постійного місця не мала, а пересувалася в залежності від обставин. В тисяча шістсот сорок сьомому році вона містилася на Микитиному Розі (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 223); // Місце розташування цієї організації. Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 224); Бульба пробирався далі тісною вулицею, що була захаращена майстрами.. і людьми всіх націй, які наповнювали передмістя Січі, що скидалося на ярмарок (Олександр Довженко, I, 1958, 228).
Запорізька (Запорозька) Січ: а) організація українського козацтва, яка склалася в середині XVI ст. у пониззі Дніпра за порогами. — Я луччу [кращу] кару знаю, Ось як богинь я у караю: Пошлю вас в Запорозьку Січ; Там ваших каверз не вважають, Жінок там на тютюн міняють (Іван Котляревський, I, 1952, 243); — Від козаків ми походимо. Як погромила Катерина Січ Запорозьку, одному з куренів було визначено оці місця під поселення. — Оленчук закурив, замислився (Олесь Гончар, II, 1959, 60); б) місце розташування цієї організації. Жовнір приніс вино в здоровому олив'яному жбанові, а потім подав срібні недорогі кубки і поставив на столі закуску на олив'яних тарілках. Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 230).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СІЧ , і, жін., іст. (з малої літери). Окремий городок, що входив до складу козацької організації в XVI—XVIII ст. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 234. Коментарі (0) СІЧ , і, жін. (з малої літери), рідко. Те саме, що січа. За містом січ кривава Аж до вечора тривала (Іван Франко, XIII, 1954, 370); — За Харків, — читали, — жорстока йде січ... — Указ — нагородження список — читали (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 209). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 234.
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
СЕЧЬ род. п. -и, ж., "укрепленный лагерь запорожских казаков", укр. сiч, род. п. сiчi – то же. От секу.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Запорізька Січ Zaporozhian Cossacks
ЯНДЕКС словари
Сечь. Род. п. -и, ж., "укрепленный лагерь запорожских казаков", укр. сiч, род. п. сíчi – то же.
Словари и энциклопедии на Академике
Січ I -і, ж. (з великої літери): •• Запорі́зька (Запоро́зька) Січ — а) організація українського козацтва, яка склалася в середині 16 ст. упониззі Дніпра за порогами; б) місце розташування цієї організації.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
| Зображення BratstvoУКРАЇНА.JPG: | Запорізька_січ._національний_музей.jpg: | Фото_січі.jpg: |
Медіа
Цікаві факти
Євромайдан
Словом «Січ» фігурально назвали Євромайдан (2013).
Матеріал з Вікіпедії
Січ — адміністративний та військовий центр запорозького козацтва. Вищим органом влади на Січі була рада, право участі в якій мали всі без винятку козаки. Інколи ради проводилися і на репрезентативній основі. Зібрання козаків з їхньої власної ініціативи називалося чорною радою. До компетенції ради входили всі найважливіші справи козацького товариства. Виконавча влада належала кошовому отаману. Його помічниками були суддя, осавул, писар, курінні отамани. Для організації військового походу серед старшини обирався гетьман. Докладніше у статті Запорізька Січ Різноманітні обставини змушували козаків змінювати місце розташування Січі. Їх налічувалося 8 : • Першою Січчю вважається Хортицька Січ (1555(1556)—1557). • Томаківська (70-ті роки 16 ст.- 1593) • Базавлуцька (1593–1638) • Микитинська (1639–1652) • Чортомлицька (1652–1709) • Кам'янська (1709–1711); відновлена (1730–1734) • Олешківська (1711–1728) • Нова Січ (1734–1775) Остання стала центром Вольностей Війська Запорозького Низового — території південноукраїнських земель, освоєних козацтвом до загарбання їх російським урядом у другій половині XVIII ст. Частина козаків після 1775 року перебрались за Дунай де заснували Задунайську Січ (1775–1828). Традиції Запорозької Січі не зникли після її останнього зруйнування російськими військами в 1775 році і в Російській імперії. Вони проявилися в житті козацької громадиЧорноморського козацького війська, Бузького козацького війська та на Кубані.
Материал из Википедии
Запоро́жская Сечь (укр. Запорiзька Січ) — название целого ряда последовательно сменявших друг друга военных и административных центров днепровского низового казачества с XVI по XVIII вв., называемых «Сечь» по наименованию главного укрепления (военного лагеря) и «Запорожскими» по месту их расположения в низовьях Днепра южнее труднопроходимыхднепровских порогов.
