Сідець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
Словник Грінченка
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр. Шух. І. 148, 257, 255, 305, 306, 192, 194.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СІДЕ́ЦЬ, дця, чол., діал. Стілець. — Сідайте, прошу. Не дуже сідець файний, але най буде, — .. просила [Анна] Марусю сісти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 28).
Орфографічний словник української мови
СІДЕЦЬ
сіде́ць
іменник чоловічого роду
стілець
діал.
Українсько-англійський словник
1. стілець chair 2. стілець pew 3. стілець stool
Ілюстрації
|
|
|
|
