Сякати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сяка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав. Ном. № 14167.

Сучасні словники

Сучасні словники тлумачать слово сякати так: 1)СЯКАТИ, аю, аєш, недок., СЯКНУТИ, ну, неш, док., перех., у сполуч. із сл. ніс. Різкими видихами очищати від слизу (ніс).

2)ШМА́РКАТИ, аю, аєш, недок., ШМАРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Те саме, що сяка́тися, сякну́тися, // Шморгати (носом). Хлопці тихо сидять.., може, плачуть нишком, бо щось Артем одно шмаркає носом і Остап дихає важко й нерівно (Головко, II, 1957, 366); Він раз по раз чеше лівою рукою свою миршаву борідку і шмаркав великим м’ясистим носом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 333); Артем смачно сьорбнув із ложки, шмаркнув носом і нічого не сказав, тільки всміхнувся до батька сірими очима (Головко, II, 1957, 211).

Ілюстрації

Сякати1.jpg Сякати2.jpg Сякати3.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання