Схизма

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.

Словник української мови

СХИ́ЗМА, и, жін., церк.

1. Розкол у християнстві протягом середніх віків (перев. про поділ православної і католицької церков).

2. Те саме, що православ'я. — Вони [хлопи] нас обох ненавидять через те, що ми оступились од схизми (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 161); — Князі Заславські й Збаражські й усякі інші недавно були схизматиками і українцями. І ти ж, бабо, трохи не позавчора перейшла з схизми на католицьку віру (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 60).

Сучасні словники

Схи́зма (дав.-гр. σχίσμα — поділ, розщеплення) — дрібний музичний інтервал, різниця між піфагорійською і дідімовою комами:

Вона ж дорівнює різниці між:

Вісьмома чистими квінтами (3 : 2) плюс чиста велика терція (5 : 4) і п'ятьма октавами, Великою (135:128) і піфагорійською (256: 243) Ліма, апотомою і діатонічним півтоном. Вперше відзначається в трактаті Боеція Основи музики[1] з посиланням на пифагорейця Филолая. Визначення схизми як інтервалу 32805 : 32768 з'являється на початку XIX століття, зокрема це визначення приводиться у музичному словнику П. Ліхтенталя[2].

В XVII столітті А. Веркмейстер (1645–1706) визначив різницю між чистою і рівномірно темперованою квінтою (в сучасних одиницях ≈ 1,9550 цента) — інтервал, що також іноді називався схизмою (Веркмейстер називав його grad). На можливість наближення чистого ладу, що містить лише раціональні співвідношення в інтервалах, до рівномірно темперованого строю за допомогою зменшення чистої квінти (3: 2) на схизму (32805: 32768) вперше звернув увагу І. Кірнбергер (1721–1783), учень Й. С. Баха. Дванадцять квінт Кірнбергера перевершують сім октав на надзвичайно малий інтервал, рівний 21613−845−12 (≈ 0.01536 цента), що називається атомом Кірнбергера.

Енциклопедія історії України

СХИЗМА (грец. σχίσμα — розкол, розбрат) — розкол усередині церкви або ін. церк. орг-ції. Уперше термін "схизма" використали для позначення розколу між східною (Константинопольською) і західною (Римською) церквами (484—519), що отримав назву Акакіанська С. Конфлікт спалахнув навколо виданого за правління візант. імп. Зенона "енотикона", автор якого патріарх Константинопольський Акакій не дав жодної згадки про постанови Халкідонського собору 451. Папа Римський Симпліцій засудив "енотикон", а його наступник піддав анафемі патріарха, який у відповідь викреслив ім’я папи із церк. диптихів. Наступною великою С. був конфлікт, спричинений догматичними розбіжностями та прагненням володарювати над християн. церквою Болгарії між патріархом Константинопольським Фотієм і Папою Римським Миколаєм. 863 на соборі італ. єпископів Фотія відлучили від Церкви, а на Константиноп. соборі 867 його учасники так само відлучили від Церкви Миколая. Ці події передували найбільшій С. в християнстві — розколу на православ’я і католицизм (1054).

Схизматики — розкольники в християн. церкві. Схизматиками називали тих християн, хто відділився від Церкви і створив окрему церк. орг-цію, але залишився вірним догматичним нормам і канонам віровчення. Після Великої С. 1054 і розподілу християн. церкви на Православну (Східну) і Католицьку (Західну) католи- ки стали називати православних схизматиками.

У катол. церкві "Великою схизмою" називають загострення конфлікту папства з деякими західноєвроп. країнами упродовж 1378—1417, у результаті чого одночасно обиралися кілька пап.

Ілюстрації

Shyzma04012019.jpg Schizm-4.jpg Shizma.jpg Photoicon.png

Медіа

.

Іншими мовами

1) A schism (pronounced /ˈsɪzəm/ SIZ-əm, /ˈskɪzəm/ SKIZ-əm or, less commonly, /ˈʃɪzəm/ SHIZ-əm[1]) is a division between people, usually belonging to an organization, movement, or religious denomination. The word is most frequently applied to a split in what had previously been a single religious body, such as the East–West Schism or the Great Western Schism. It is also used of a split within a non-religious organization or movement or, more broadly, of a separation between two or more people, be it brothers, friends, lovers, etc.

2) Schisma as difference between 8 perfect fifths plus 1 just major third and 5 octaves.

Schisma on C About this soundPlay (help·info). Note that the note depicted lower on the staff (B#++) is higher in pitch (than C♮). In music, the schisma (also spelled skhisma) is the interval between a Pythagorean comma (531441:524288) and a syntonic comma (81:80) and equals 32805:32768,[1][2] which is 1.9537 cents (About this soundPlay (help·info)). It may also be defined as:

the difference between 8 justly tuned perfect fifths plus a justly tuned major third and 5 octaves; the difference between major limma and Pythagorean limma; the difference between the syntonic comma and the diaschisma. Schisma is a Greek word meaning a split (see schism) whose musical sense was introduced by Boethius at the beginning of the 6th century in the 3rd book of his 'De institutione musica'. Boethius was also the first to define diaschisma.