Сучка

Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СУЧКА, и, жін. 1. Те саме, що сука 1. Знакомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Іван Котляревський, I, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); * У порівняннях. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278). 2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаюі Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Панас Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Михайло Стельмах, II, 1962, 135).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СУ́ЧКА, и, ж.

1. Те саме, що су́ка 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Котл., І, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги… (Коцюб., І, 1955, 263); * У порівн. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Н.-Лев., II, 1956, 278).

2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаю! Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Стельмах, II, 1962, 135).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

сучка -и, ж. 1) Те саме, що сука 1). 2) перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Су́ка — самиця свійського собаки (Canis familiaris), а також ссавців родини псових (Canidae). Су́ка, су́чка — лайка, переважно щодо жінки, в деяких слов'янських мовах. Синонім курва.