Сутеніти

Сутеніти, -ніє, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. НВолын. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.

Сучасні словники

СУТЕНІ́ТИ, іє, недок., безос. Наставати (про сутінки); смеркатися. Надворі сутеніло. Василину брала журба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 75); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 207); Сутеніло. Зоря повільно згасала далеко позаду, а зі сходу вже набігала синь літньої ночі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 24).

Словник синонімів

СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИрозм.,НОЧІ́ТИрідше. - Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути[приме́ркти], осме́ркнутирозм.осме́ркнутисярозм.стемні́ти, споночі́ти, зате́мрітися, спізні́ти. Сонце сіло. Надворі почало смеркати (І. Нечуй-Левицький); Зовсім уже смеркалося. Усе навкруги в сіру темряву загорнулося (Б. Грінченко); Поки ми їхали, почало вечоріти (М. Чабанівський); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (О. Іваненко); Уже примеркало. Худоба йшла з череди (Є. Кравченко); Південні ночі майже без вечорів, тільки захід одпалав - уже темніє раптово (О. Гончар); Скоро вечір опуститься над селом, - осінь, рано тепер поночіє (В. Собко); Вони вийшли в море, коли вже ночіло (Н. Рибак).

Ілюстрації

Джерела та література

https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8 http://sum.in.ua/s/sutenity