Сурмити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.