Суперечка

Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.

Сучасні словники

[1]

Тлумачення слова у сучасних словниках СУПЕРЕ́ЧКА, и, жін. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою думку, правоту; спір. Суперечок нема, ну й до діла далеко (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222); Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок, які так подобились Раїсі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); Її хлопця можуть затримати справи у друкарні, якісь збори, якісь їхні чоловічі суперечки, але ні в якому разі не інша жінка (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 377); Коли між офіцерами виникала з якогось приводу суперечка, Івана Антоновича звичайно обирали суддею (Олесь Гончар, III, 1959, 198); // Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання; дискусія. Навколо великих людей, навколо великих поетів завжди ведуться суперечки (Максим Рильський, X, 1962, 45); Тепер відбувається чимало літературних суперечок про так званий «сучасний стиль» мистецтва (Комуніст України, 7, 1962, 67); Суперечка про форму Землі остаточно була вирішена тільки тоді, коли були здійснені перші кругосвітні плавання (Знання та праця, 1, 1966, 4); // Сварка, чвари. [Зінька:] Ти не таким здавався!.. [Роман:] Про це ж ми й мусимо спокійно, без суперечки, без уразів [ураз] поміркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 32); Хлопчика дуже вразила ця суперечка батька з матір'ю. Раніше він ніколи не чув, щоб вони сварились (Олесь Донченко, V, 1957, 128); // Звучання голосів людей, які сперечаються, сваряться. В сусіднім наметі крики і суперечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); В економію Аркадій Валеріанович приїхав присмерком і вже з ґанку чує суперечку між управителем і селянами (Михайло Стельмах, І, 1962, 354); * Образно. Ноту ля давав кларнет альтам. І розгорнувся од проби інструментів гук! Здаля здавалось: звуків суперечка (Павло Тичина, I, 1957, 219); // перев. мн. Незгоди між ким-, чим-небудь з певного питання. Мовилося про наїзд Стефана Потоцького в Молдавію, бо через нього вийшли серйозні суперечки з султаном (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 29). Бути в суперечці: а) (з ким) рвати стосунки, не розмовляти з ким-небудь; б) (з чим) не любити чого-небудь. Ще за те божевільним усі мене звуть, Що з темнотою я в суперечці; І що сміливо йду я туди, де ведуть Мене серденька щирії речі (Іван Манжура, Тв., 1955, 93); Вступати (заходити, входити і т. ін.) у суперечку (у суперечки) — починати сперечатися. Ні з ким не вступав [дід Кияшко] у суперечку (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 119); [Павло:] Не будемо в суперечку заходить, бо я і так нагризся з тобою за ці часи! (Карпенко-Карий, II, 1960, 134); Двох парубків боявся у селі всемогутній Денис: Сергія і Тимка. Першого за його хитрість і гострий язик, другого — за відчайдушність. Із першим Денис ніколи не входив у суперечки, бо був лінивий на слово і знав, що ніколи Сергія не переспорить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 243); Загасити (погасити і т. ін.) суперечку — припинити сперечання. Генерал Таубенфельд загасив суперечку. — Панове,.. чи не краще буде перенести нашу полеміку з питань військової стратегії до добрих часів перемоги? (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 72); — Тобто... що це означає? — Очі інженера звузилися.. — Це означає, — втрутився Дубов, щоб погасити суперечку, — що перед серйозною роботою треба добре відпочити (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 9); Суперечка розгоряється (розгорілася) — сторони сперечаються з дедалі більшим запалом. Старицький, бачачи, що суперечка розгоряється, спробував заговорити про інше (Микола Олійник, Леся, 1960, 231).

Ілюстрації