Срібняк

Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172);

// Срібна монета взагалі;

// Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242).

Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).

Словопедія 

три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах).

Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).

Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11. Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

срібник это:

ТолкованиеПеревод срібник -а, ч. 1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст. 2) Те саме, що срібняк.

Ілюстрації

Цікаві факти

В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]