Співучий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.