Спокій

Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Нп. Святий спокою, добре з тобою. Ном. Спокій

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 «Спокій» —пам’ятники з граніту та мармурової крихти (крошки)
- 5.2 «Спокій» гурток

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === СПО́КІЙ, спокою, чол. 1. Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. Тепла розкішна ніч вкривала землю й розливала спокій на усе, що животіло й дихало на землі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 214); [Голос покликача:] Народе римський, спокою просить суд! (Сурми. Галас помалу втишується) (Леся Українка, II, 1951, 530); І крики, і рев, і жалібне мукання наповнили тиху світло-зелену поляну. Щез спокій, потопталася трава (Гнат Хоткевич, І, 1966, 137); В лісі було тихо, ніщо не порушувало його спокою й величі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14). 2. Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. За собою життя веселе, розкішне, без праці, без клопоту; перед собою — вбоге доживання віку,.. гірка турбота, замість спокою (Панас Мирний, I, 1949, 370); Її повні, трохи бліді щоки спахнули рум'янцем, в тихих очах світились спокій та щастя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Блаженна радість розливалася в Юринім єстві — такий схвильований патетичний спокій (Юрій Смолич, II, 1958, 99); Я хочу бути спокійний, я прагну спокою. Щоб не ворухнулась ані моя спустошена думка, ні мої важкі солдатські чоботи (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 5).

Дай (дайте) спокій — вигук, що виражає вимогу перестати що-небудь робити, говорити і т. ін. [Люнця:] Тинцю! Чого ти причепилася до мене? Дай мені спокій, прошу тебе! (Іван Франко, IX, 1952, 429); — Дай ти мені спокій з тим хазяйством, — одказав Ясь (Нечуй-Левицький, I, 1956, 304); Обпали мене три баби, доконче в руку цілувати. — Лишіть! Дайте спокій! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 207); Дати спокій: а) (кому) забезпечити спокійне існування, привести в стан душевної рівноваги. Люди мені так обридли, що ще й досі з трудом переношу їх, і тільки безлюддя дає мені спокій (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 310); б) (кому, чому) облишити, не турбувати. Бачачи, що ця справа така болюча для нього, я дав спокій і не розпитував подробиць (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 330); Ну, я дам спокій сій розмові, а то щось дуже довго виходить, а вже пора кінчать (Леся Українка, V, 1956, 133); Ремо дав йому спокій поміркувати (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); в) перестати. Вчора від рання до полудня дощ дав спокій (Леся Українка, V, 1956, 343); Загубити (згубити, втрачати, втратити і т. ін.) [свій] спокій — жити в постійних турботах, клопотах, в тривозі і т. ін. Того дня, коли Павло знайшов троянду в чагарниках, він загубив свій спокій (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 36); Він давно вже згубив свій спокій, давно його не стало, аж із тієї темної ночі, як він під гамазеями був (Борис Грінченко, I, 1963, 257); Чим ближче було до пилипівки, тим більше Маланка втрачала спокій. Не давала спокою й Гафійці(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); Лишати (лишити) в спокою див. лишати;Мати спокій див. мати 2; Не давати (не дати) спокою кому — турбувати, тривожити, переслідувати кого-небудь. У хаті півень був, здоровий та горлатий, Челядкам він спокою не давав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 117); — З землею, значить, — знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою (Олесь Гончар, II, 1959, 219); Ми ішли походом бойовим, Не давали ворогу спокою (Микола Шеремет, Життя.., 1947, 62); Багато думок не дають спокою Тарасові (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи.., 1954, 203); Не знати (не мати, не давати собі) спокою — жити в напруженні фізичному й моральному. — От тепер і старій Мотрі таки спочинок буде, а то сердешна мати не знала спокою ні вдень, ні вночі... (Панас Мирний, I, 1949, 355); Маланка не мала спокою. Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42); Нема (немає, не було, не буде) спокою кому — хто-небудь зазнає турбот, клопотів, прикростей, тривоги і т. ін. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Панас Мирний, I, 1949, 137); Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові — Денисові. Та не було їм ні спокою, ні затишку на старість: вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 240);Нема (немає) спокою від кого — кому-небудь доводиться зазнавати турбот, тривог, переслідувань від кого-небудь. — А тепер — немає нікому спокою від нього [стражника](Панас Мирний, IV, 1955, 358); — Вертитесь, нечистий вас носить! І тут мені немав від вас спокою! (Олександр Довженко, І, 1958, 78); Оберігати спокій див. оберігати.

3. Повний відпочинок, бездіяльність. Нічого не читаю, хоч книжок і газет — скільки хочеш. Просто потребую спокою і самоти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); Положили мене днів на 2—5, думають, що перестане боліти [нога], як побуде в спокою(Леся Українка, V, 1956, 253); [Юрченко:] Стало погано. Серце. (Ховав ліки). Потім. Зараз найголовніше для хворого — спокій (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 559).

Виходити (вийти) на спокій — відходити від справ, переставати працювати. — Та хутко старий наш дяк виходить на спокій, тоді буде тобі місце (Марко Вовчок, VI, 1956, 245); Вічний (віковічний) спокій: а) за релігійними уявленнями — спокійне життя в раю після смерті. — Подайте милостинку убогому каліці за спасення своєї душі, за вічний спокій своїх родителів [батьків]... (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 135); [Річард (Чутно орган, грає Requiem.. Сідає коло вікна і слухає):] О!.. відгук раю? Він обіцяє вічний спокій... спокій, та й годі... (Леся Українка, III, 1952, 122); б) смерть. Не думала [стара] про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай він [бог] пошле їм просте селянське щастя, а їй хоч і зараз вічний спокій (Михайло Стельмах, I, 1962, 33); Іти (йти, піти, одходити, одійти і т. ін.) на спокій (до спокою): а) іти відпочивати. Все на спокій, на спочивок йшло по музиках (Марко Вовчок, I, 1955, 170);  * Образно. Сонце одходило до спокою, червоним світом обдаючи землю (Панас Мирний, III, 1954, 92); О) помиратл. Мажит Тафурі пішов уже на спокій. Але перед смертю своєю він шаблю ненависті класової молодшому поколінню поетів передав(Павло Тичина, III, 1957, 249).

4. Уміння володіти собою; витримка. Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто. Деякі грали у шахи (Олександр Довженко, 1,1958, 241); — Перш за все — спокій, — сказав дзвінко наш командир (Юрій Яновський, I, 1958, 91); — Товариші, — сказав він спокійно, і тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому той спокій і стриманість (Олесь Гончар, III, 1959, 117); // Урівноваженість, стриманість характеру, натури. На виду у діда старечий спокій, а проте — гострий огняний погляд, котрий прикривали.. одстобурчені брови (Панас Мирний, I, 1954, 165); Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому виду й високому чолі спокій і погорда... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333); Тонко вигнуті брови [дівчини] то гостро хмурилися, то лагідно розбігались, надаючи одразу всьому обличчю виразу спокою, задоволення й сердечності (Олесь Гончар, III, 1959, 320). ♦ Олімпійський спокій; Спокій олімпійця — надзвичайна врівноваженість, незворушність, стриманість. Керманичі вовтузять коло керми, щось підтпесують, ладнають. Тепер тільки врозумів я олімпійський їх спокій (Гнат Хоткевич, II, 1966, 396); — Зате на роботі [у Валерія Івановича] спокій олімпійця! — зауважила Марися (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 59). 5. Відсутність війн, громадських безпорядків, хвилювань і т. ін.; мир, порядок. Спокій буде на землі, як не стане паліїв війни (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 437); Треба спішити, доки спокій. Барикади ще не викінчені (Іван Франко, VI, 1951, 156); Поки не було Гущі, в селі був спокій. Що тут казати. Гуща і Прокіп збунтували народ(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 96); Ми — за мир і спокій, за те, щоб цвів наш сад в красі своїй по всій землі... (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 36); // Спокійне, тихе життя. На нього війнуло.. тим знайомим теплом їдальні,.. ситим спокоєм, який до вподоби був жінці і дратував Антона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 285); Ця весна відчутніше потривожила наманганський урівноважений спокій (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 25); Ви ніде Легкого не шукаєте спокою. То ж сам, народ у руки вам кладе Народного поета чисту зброю (Максим Рильський, II, 1960, 167).

"Словопедія"

СПОКІЙ нерухомість, тиша, покій; (душевний) рівновага; (для хворого) спочинок; (у діях) витримка, холоднокровність, врівноваженість, стриманість, ід. олімпійський спокій; (на землі) мир, порядок; супокій.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СПО́КІЙ, спо́ко́ю, ч. 1. Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. Тепла розкішна ніч вкривала землю й розливала спокій на усе, що животіло й дихало на землі (Н.-Лев., VII, 1966, 214); [Голос покликача:] Народе римський, спокою просить суд! (Сурми. Галас помалу втишується) (Л. Укр., II, 1951, 530); І крики, і рев, і жалібне мукання наповнили тиху світло-зелену поляну. Щез спокій, потопталася трава (Хотк., I, 1966, 137); В лісі було тихо, ніщо не порушувало його спокою й величі (Скл., Святослав, 1959, 14). 2. Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. За собою життя веселе, розкішне, без праці, без клопоту; перед собою — вбоге доживання віку,.. гірка турбота, замість спокою (Мирний, І, 1949, 370); Її повні, трохи бліді щоки спахнули рум’янцем, в тихих очах світились спокій та щастя (Коцюб., І, 1955, 69); Блаженна радість розливалася в Юринім єстві — такий схвильований патетичний спокій (Смолич, II, 1958, 99); Я хочу бути спокійний, я прагну спокою. Щоб не ворухнулась ані моя спустошена думка, ні мої важкі солдатські чоботи (Кол., На фронті.., 1959, 5).

Фразеологічний словник

ві́чний (вікові́чний) спо́кій. 1. Смерть. І терпеливо душа старої, пориваючись до Бога, не просила чуда, не думала про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай Він пошле їм просте селянське щастя, а їй хоч і зараз вічний спокій(М. Стельмах). 2. За релігійними уявленнями — спокійне життя в раю після смерті. — Через два тижні жди нас .. Та часом не зрадь нас. Тепер тікай та держи язик за зубами. Подайте милостинку Христа ради, за вічний спокій своїх родителів [батьків] (І. Нечуй-Левицький);Одарка .. радила брати всього ..— Мій покійний тато, царство їм небесне, вічний спокійдушеньці, бувало часто їздили, пакувались добре й казали: “Їдеш на день — бери харчів на тиждень” (М. Лазорський).

ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́ю і т.ін.) кому і без додатка, жарт. 1. Хтось дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами. В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати (З журналу). 2. Хтось наполегливо трудиться, не заспокоюється на досягнутому, весь час у роботі, прагне до чогось. Лаври не давали спати, хотілось досягти більшого (З газети); // чого.Хтось захоплюється чим-небудь, перебуває під впливом чого-небудь. Маруся каже: “Раніш досить порядні вірші писав. А тепер лаври імажинізму не дають покою…Пороть треба” (М. Хвильовий). 3. чиї, чого. Хтось заздрить чужим успіхам, чиїйсь славі. Писав він [князь] і на старості літ значно краще, ніж Валуєв, якому не давали спокою лаври романіста (В. Канівець);Корабелам і судновласникам не дають спокою лаври “Шин Айтоку-Мару” (З журналу).

не дава́ти / не да́ти споко́ю (поко́ю, супоко́ю і под.) кому і без додатка. Спонукати до постійної діяльності. Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами (О. Гончар); Від рання до вечора копирсається[мати] в землі сама, не дає спокою й іншим (Ю. Мушкетик); Заховані на Кокосі коштовності не дають спокою багатьом шукачам наживи. Хто тільки не мріяв стати казковим графом Монте-Крісто (Цікава географія); // Спонукати до певних роздумів, дій; пам’ятати. Ось уже три роки корабелам і судовласникам не дають спокою лаври “Шин Айтоку-Мару” (З журналу).

не ма́ти спо́ко́ю від кого—чого і без додатка. Постійно перебувати в стані тривоги, напруження і т. ін.; переживати. Маланка не мала спокою. Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям, укупі з ним розростались (М. Коцюбинський).

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.

Словник Синонімів

Спокій (відсутність шуму, бійки) мир, супокій, (у почуттях)рівновага, умиротворіння.

Большой Русско Украинский словарь

спокойствие

сущ. ср. рода, только ед. ч.мат.1. покой, тишина, отсутствие волнения, шума2. состояние духа, отсутствие забот и тревогспокій імен. чол. роду, тільки одн. ¤ спокойствие вокруг -- спокій навкруги ¤ сохранять спокойствие -- зберігати спокій ¤ общественное спокойствие -- громадський спокій

Іноземні словники

українська-англійська Словник

спокій англійська Переклад на англійська: peace (Noun ) (noun, adjv )

 tranquility, quiet, harmony

ЯНДЕКС словари

Словари и энциклопедии на Академике

спокій ч (тиша) quiet, quietness, calm, calmness, tranquillity; repose, placidity; rest;(самовладання) composure; (мир, порядок) peace байдужий спокій — imperturbability, imperturbableness; unruffled calm душевний спокій — peace of mind зберегти спокій духу — to keep one's head охороняти громадський спокій — to preserve law and order спокій відновлено — peace is restored дати спокій комусь — to leave smb. in peace знайти вічний спокій — to be at rest from toil Українсько-англійський словник 2спокій