Сплав

Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. См. Сплавня.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СПЛАВ 1, у, чол. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). У сучасній техніці широко застосовуються різноманітні сплави, одержані з двох, трьох та більшої кількості металів і неметалів (Цікава хімія, 1954, 16); На основі алюмінію створено сплави, які втроє легші, ніж сталь, і водночас міцніші за неї (Наука і життя, 9, 1956, 5); Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера.. Дзеркала були вилиті з товстого гнучкого сплаву і ніяк не піддавалися (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 47); // перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь. На нас дивилась мозаїка дна: фіолетові плями густих водорослів [водоростей], блакитні очі підводних пісків, стара бронза і темно-синя емаль, що зливались в один вогняний сплав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 289); Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (Олександр Довженко, I, 1958, 93); В поезіях Шевченка маємо органічний сплав різнорідних елементів народної творчості з його, Шевченковим, яскравим, винятково образним словом (Радянське літературознавство, I, 1966, 85). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 534.Коментарі (0) СПЛАВ 2, у, чол. 1. Дія за значенням сплявити, сплавляти 2 1, Ліс треба було рубати вище по ріці, там спуск хороший, зате сплав колод коштував дорого (Петро Колесник, Терен.., 1959, 300); В цьому році раніше від звичайного почався сплав лісу по стрімкій гірській річці Черемош (Радянська Україна, 19.III 1958, 8); // Сплавний промисел. Тут побирають усі гроші, бо в Вижниці сидять ті промисловці, що тримають сплави; тут же ті гроші пропиваються (Гнат Хоткевич, II, 1966, 383); В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 56). 2. Пліт із сплавного лісу. Лісові підприємці.. почали висилати [Вовкуна] зі сплавами до Журавна, ба й до Окопів, повіряючи йому продаж дерева (Іван Франко, III, 1950, 48); — А що вже сплави збивати та гонити, то рівні йому в цій роботі поміж нас не було (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 16).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. Cм. сплавня.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СПЛАВ1, у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох елементів (перев. металів). У сучасній техніці широко застосовуються різноманітні сплави, одержані з двох, трьох та більшої кількості металів і неметалів (Цікава хімія, 1954, 16); На основі алюмінію створено сплави, які втроє легші, ніж сталь, і водночас міцніші за неї (Наука.., 9, 1956, 5); Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера.. Дзеркала були вилиті з товстого гнучкого сплаву і ніяк не піддавалися (Логв., Давні рани, 1961, 47); // перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь. На нас дивилась мозаїка дна: фіолетові плями густих водорослів [водоростей], блакитні очі підводних пісків, стара бронза і темно-синя емаль, що зливались в один вогняний сплав (Коцюб., II, 1955, 289); Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (Довж., І, 1958, 93); В поезіях Шевченка маємо органічний сплав різнорідних елементів народної творчості з його, Шевченковим, яскравим, винятково образним словом (Рад. літ-во, 1, 1966, 85).

СПЛАВ2, у, ч.

1. Дія за знач. спла́вити, сплавля́ти2 1. Ліс треба було рубати вище по ріці, там спуск хороший, зате сплав колод коштував дорого (Кол., Терен.., 1959, 300); В цьому році раніше від звичайного почався сплав лісу по стрімкій гірській річці Черемош (Рад. Укр., 19.III 1958, 8); // Сплавний промисел. Тут побирають усі гроші, бо в Вижниці сидять ті промисловці, що тримають сплави; тут же ті гроші пропиваються (Хотк., II, 1966, 383); В Ільнику на причалі робітники сплаву навантажували платформи лісом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 56).

2. Пліт із сплавного лісу. Лісові підприємці.. почали висилати [Бовкуна] зі сплавами до Журавна, ба й до Окопів, повіряючи йому продаж дерева (Фр., III, 1950, 48); — А що вже сплави збивати та гонити, то рівні йому в цій роботі поміж нас не було (Мур., Бук. повість, 1959, 16).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

 сплав I -у, ч. Складна речовина, що утворюється здебільшого при твердінні рідких систем з двох або кількох простих або складних речовин (перев. металів). || перен. Поєднання різних елементів, частин і т. ін. чого-небудь.

II -у, ч. 1) Дія за знач. сплавити, сплавляти II 1). || Сплавний промисел. 2) Пліт із сплавного лісу. 3) зах. Злива. 4) зах. Жіноча хвороба.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Сплав або стоп[1] (англ. alloy) — тверда або рідка однорідна речовина, утворена сплавленням (стопленням) кількох металів або металів з неметалами[2]. Всі сплави, як і метали, у твердому стані зазвичай мають кристалічну будову.

Багато сплавів (наприклад, бронза, сталь, чавун) були відомі в далекій давнині й уже тоді мали велике практичне застосування. Технічне значення сплавів пояснюється тим, що багато їх властивостей (міцність, твердість, електричні характеристики) набагато кращі, ніж у чистих металів, що входять до їх складу.