Сперечати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спереча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. сперечити, -чу, -чиш, гл. кого. 1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч! Камен. у. 2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч. Камен. у.