Сотка

Сотка, -ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

1. Те саме, що со́тня ◆ 1. Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Хотк., II, 1966, 136); Назначив на книжку ціну лише 75 крейцарів і мав надію, що хоч яку сотку зароблю за то [те], що писав у поті чола (Мак., Вибр., 1954, 8); В торбині був уже розпечатаний лист, чистий папір, гребінець і декілька соток грошей (Панч, Гомон. Україна, 1954, 61).

2. Одна сота частина якої-небудь одиниці, міри (перев. гектара, трудодня і т. ін.). ◆  — Оце такий для мене горо́д?! П’ятнадцять соток?! (Вишня, І, 1956, 439).

3. тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. ◆ Толокою.. бігли та перехрещувалися сотки ледво [ледве] видних стежечок (Фр., III, 1950, 84); Сотки людей перейшли, не замітили бідака, не подав ніхто помічної руки (Ков., Світ.., 1960, 24).

4. розм., рідко. Міра горілки, що дорівнює сотій частині відра; // Пляшечка такого вмісту. ◆ На комині дві пляшечки-«сотки» стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 146).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Толковый словарь Ушакова

• Мера крепких спиртных напитков (водки, коньяка, рому) в одну сотую ведра (устар.).
• Единица меры, равная одной сотой сажени (спец. устар.).

Ілюстрації

Цікаві факти

• Сотка — залізнодорожня станція в Фінляндії • «Сотка» — раніше так називали сотовий телефон..