Сорок

Сорок, -ка, числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.

Академічний тлумачний словник

СОРОК 1, а, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення; // Кількість із 40 одиниць. Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Леся Українка, I, 1951, 291); Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (Олександр Довженко, I, 1958, 266). СОРОК 2, а, чол. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам; // Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок. Позаду за великим послом посольські служилі люди у чорних каптанах несли сто сорок сороків соболів (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 58).

40 (число)

40 (со́рок) — натуральне число між 39 і 41.

Назва

Слово «сорок» є східнослов'янською лексемою (давньорус. сорокъ, біл. сорак, рос. сорок), невідомою в інших слов'янських мовах (ст.-пол. sorok, «в'язка з 40 шкурок» вважається запозиченням з російської). Це слово не має загальновизнаної етимології. Поширене тлумачення полягає в перенесенні назви з давнього значення «мішок на 40 соболиних або куницевих шкурок», у цьому разі «сорок» є родичем слів «сорочка», стцерк.-слов. срачица (< прасл. *sorky, *sorčica). Аналогічне утворення існує у данській: слово snes («двадцять», синонім tyve) походить від дав.-сканд. sneis («прут», «різка»), бо первісно так називали кількість настромлених на такий прут риб. Окрім того, відоме інше давньоскандинавське слово serkr, що означає «сорочка», а також «200 шкур».

Інші версії пов'язують сорок з грец. (τε)σαρράκοντα («сорок»), припускають запозичення з тюркських мов (пор. тур. kirk, каз. қырық — «сорок», чув. херĕх) з дисиміляцією k-k у s-k. У цьому разі східнопраслов'янську форму відновлюють як *sъrkъ.

Слово чотирде́сять, зафіксоване в «Словарі Грінченка», походить прасл. *četyre desęte («чотири десятки»). Ця лексема вживається для позначення числа «40» в більшості слов'янських мов, а у східнослов'янських витіснене словом «сорок» (пол. czterdzieści, чеськ. čtyřicet, стцерк.-слов. четыри десѧти, церк.-слов. четыредесѧть, болг. четиридесет, мак. четириесет, серб. четрдесет/četrdeset, словен. štírideset).

Одиниця лічби

Со́рок — давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам, первісно означало «набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок».

У Давній Русі існувала лічба «сороковицями», пов'язана з лічбою на пальцях. Лік вели за суглобами пальців (переходи між фалангами), яких було всього 8. Якщо число перевищувало 8, то при досягненні 8 людина, що рахує, загинає один палець на протилежній руці. По досягненні числа 40 всі пальці руки, яка фиксує повні осьмушки, виявлялися стиснутими в кулак. Сліди пальцевої «лічби сороками» збереглися в народних забобонах.

Математика

• 40 є четвертим октагональним числом
• 40 є четвертим пентагональним пірамідальним числом
• 40 є півдосконалим числом
• 40 є числом Нівена

Наука

• На відмітці «мінус сорок» збігаються градусні шкали Цельсія і Фаренгейта (тобто, −40 °F = −40 °C).
• 40 — атомний номер цирконія.
• Вагітність у людини триває близько 40 тижнів
• NGC 40 — планетарна туманність типу PN у сузір'ї Цефей.

Християнство

• Сороковини — сороковий день після чиєї-небудь смерті, поминки в цей день
• Сороковуст (сорокоуст) — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті.
• «Сорок сороков» — поширений фразеологізм, що означає сукупність московських соборів, численність церков у старій Москві. Часто його хибно розуміють як добуток 40×40 (тобто 1600), але в Москві ніколи не було такої кількості храмів. Припускають, що слово соро́к означало церковно-адміністративну одиницю, аналог сучасного благочиння.