Сом

Сом звичайний

Звичайний сом, або європейський сом (лат. Silurus glanis) - велика прісноводна риба безчешуйчата сімейства сомових (Siluridae).

Зміст

1 Сучасні словники
2 Опис
3 Раціон харчування
4 Природний ареал
5 Види сомів
6 Київські легенди
7 Література
8 Міфологія
9 Цікаві факти
10 Джерела
11 Ілюстрації
12 Див. також

Сучасні словники

Со́м звича́йний, або європе́йський (Silurus glanis) — риба з роду сом (Silurus), ряду сомоподібних (Siluriformes). Прісноводна донна річкова риба, що живе на глибоких ділянках річок, глибоких протоках і старицях, в озерах і водосховищах, також у солонуватих водах лиманів. Найбільша прісноводна риба в Європі. Цінна промислова риба, чисельність якої різко скоротилася протягом останніх десятиліть. Зовнішні ознаки За зовнішніми ознаками сома легко відрізнити від усіх інших риб. У нього величезна тупа голова, велика паща зі «щіткою» — кількома рядами дрібних загнутих всередину зубів. Сом має двоє вусів на верхній щелепі і чотири вусики — на нижній. Вуса є своєрідними щупальцями, за допомогою яких сом відшукує їжу навіть у темряві. Очі в сома — дуже маленькі. Сом має довгий анальний плавець, що переходить у довгий хвостовий плавець. Жировий плавець відсутній, непарні плавці не мають шипів. Тіло зверху темне, черево — світле. Сом має колір, відповідний типу ґрунту, на якому він мешкає: наприклад, «піщані» соми — світліші, «кам'яні» — темніші. Іноді трапляються соми-альбіноси. Тіло голе, без луски, покрите шаром слизу. Сом звичайний — не тільки найбільший за розміром у роді сом, але й одна з найбільших прісноводних риб на планеті та найбільша прісноводна риба в Україні. Довжина тіла сомів може сягати 5 м, вага — 100 кг у віці 80-100 років[4][5]. В останні роки соми більші за 100 кг не виловлюються, причиною чому є значний промисловий пресинг і браконьєрство. Існує чимало інформації про гігантських сомів, що сягають 250-300 кг, але документальних підтверджень існування таких сомів немає.

Опис

Сом

Риба сом - це досить велика хижа риба, яка вважає за краще жити в річках і озерах з прісною водою. Сом є яскравим представником класу лучеперих риб, сімейства сомів. У цього представника сімейства сомів досить довге і, в той же час, сплюснуте тіло, яке не має луски. Досить сильне тіло цієї риби покрито товстим шаром слизу, що забезпечує хижакові відмінне переміщення в товщі води. Голова широка і трохи сплющена, а на ній розташовані відносно невеликі очі. Паща також широка з набором хоча і невеликих, але численних зубів. Сомiв можна легко відрізнити від інших видів риб за наявністю, як на нижній, так і на верхній щелепах вусів, причому довгих. Вуса сома грають важливу роль в пошуках їжі, оскільки вони є органами дотику. Вченим відомо про більш, ніж 500 видiв цієї риби, які відрізняються між собою, як забарвленням, так і розмірами.

Раціон харчування

Харчування сома

Цей хижак воліє вести придонний спосіб життя, ховаючись в ямах на значній глибині. При цьому він невибагливий в їжі і здатний годуватися об'єктами, як тваринного, так і рослинного походження. Але з огляду на той факт, що сом все ж хижак, то його раціон харчування в основному складається з тваринної їжі, причому розміри видобутку залежать від розмірів самого хижака. У його раціон харчування входять також і мертві об'єкти тваринного походження, тому його можна часто побачити біля рибальських сіток. Голодний великий сом запросто може затягнути під воду собаку або невелике теля, якщо ті опиняться у воді.

Природний ареал

Червоний — природний ареал у прісних водоймах. Помаранчевий — інтродукований у прісних водоймах. Блакитний — природний ареал у солоних водоймах

Сом мешкає практично у всіх водоймах Європи та Азії, в тому числі в річках, що впадають в моря, тому його часто можна побачити в акваторії морів, недалеко від гирла річок. При цьому в подібних умовах сом довго не проживе. А ось сом канальний здатний жити і в таких умовах. Водиться в більшій частині Європи.

Соми є в басейнах таких річок, як:

Рейн; Луара; Сена; Ебро; Вісла; Дунай; Дніпро; Волга; Кубань. Тобто, звичайний сом поширений майже по всій Європі, за винятком прилеглих до Середземного моря земель, а саме: здебільшого Піренейського і Апеннінського півостровів, Хорватії, Греції, майже всієї Скандинавії.

Раніше взагалі не зустрічався на Піренеях і в Апеннінах, але був інтродукований ще в XIX столітті в басейни річок Ебро і По, де успішно розмножився. Ця ж практика була використана і в багатьох інших випадках, наприклад, соми не водилися раніше в річках Франції, Нідерландів і Бельгії, Данії - але після інтродукції в них прижилися.

За межами Європи вони водяться в північній частині Малої Азії і Ірану, а також в Середній Азії - басейнах Амудар'ї і Сирдар'ї. У радянські часи сомів випускали в озеро Балхаш, і вони тепер відмінно себе почувають і в самому озері, і в річках його басейну.

Дуже люблять соми великі, повноводні річки і досягають в них особливо великих розмірів. Багато великих сомів виловлюють в Волзі і в Ебро. Воліють теплі води, тому в річках басейну Північного океану на схід від Уралу не водяться. Хоча зазвичай мешкають в прісній воді, по здатні жити і в солоній - наприклад, в Чорному морі біля узбережжя Туреччини, в Балтійському і Каспійському морях.

Все це відноситься до звичайного сому, інші представники цього роду поширені і в Азії - наприклад, амурський сом живе в річках Китаю, Кореї та Японії, інші види водяться в Південній Америці, Індії, на островах Індонезії, а Африці.

Живуть звичайні соми на самому дні водойми, зазвичай вони знаходять тихе місце - яму між корчами, і селяться там. Далеко від уподобаної ями не відпливають навіть під час полювання, а значну частину часу проводять прямо там. Змінюють місце проживання рідко, можуть і зовсім провести все життя в однiй ямi.

На зміну може спонукати недолік харчування - тоді сом пливе туди, де видобутку буде більше, або помутніння води - вони дуже прискіпливі до її чистоті. Тому, якщо під час паводків вода помутніла, сом може відправитися на пошуки нового місця для життя.

Види сомів

Сом звичайний

Сом звичайний або європейський

Здатний виростати в довжину до 5 метрів і важити при цьому в межах 400 кг. Поширений повсюдно в річках і озерах Європи. Відомі випадки нападу великих особин на людей, не кажучи вже про тварин. Сом звичайний — не тільки найбільша прісноводна риба в Україні та Європі, а й одна з найбільших прісноводних риб на планеті. Довжина тіла сомів може сягати 5 м, вага — 100 кг у віці 80–100 років. Проте останнім часом соми більші за 100 кг не виловлюються. Причиною цьому є значний промисловий пресинг і браконьєрство. Існує чимало інформації про гігантських сомів, що сягають 250–300 кг, але документальних підтверджень існування таких сомів немає.

Американський сом

Американський сом (карликовий сом)

Це представник водойм Південної Америки. Його довжина знаходиться в межах одного метра при вазі в 10 кг максимум. Паща цього хижака відрізняється особливою будовою і розташуванням зубів. Зуби розташовуються в пащі в кілька рядів, причому в кожному ряду зуби мають різну величину: від меншої до великої. Таке розташування зубів дозволяє хижакові надійно захоплювати і утримувати свою здобич.

Електричний сом

Електричний сом

Живе у водоймах Африканського континенту і арабських країн. Він здатний генерувати електричні імпульси, достатні для того, щоб впоратися з досить великою здобиччю. Є дані про те, що від електричних розрядів цього хижака гинули тварини, які опинилися у воді.

Сімейство сомів може також похвалитися величезною різновидом декоративних рибок, таких, як сомик анциструс, таракатум, пладіторас і інші. При цьому їх кольорове розмаїття часто вражає уяву.

Київські легенди

«Будинок Страшного Діда»

Сом

Ще в кінці XVIII в. на Трухановому острові існувало озеро. По різному називали це озеро кияни: «бездонною погибеллю», «проклятим оком», «будинком страшного діда». Такі жахливі назви з'явилися через величезного сома, що мешкає в озері. Якщо вірити легенді, то озерне чудовисько не тільки пожирало тварин і людей, а й пророкувало майбутнє. Не відомо яким чином «Страшний дід» здійснював передбачення, але до грізної риби частенько приходили за порадою кияни. Ночами сому носили всілякі частування - жаб, риб, птахів, шматки свинини і яловичини. Якщо подарунки господар озера брав, то спливав і починав кружляти біля самого берега. Але траплялося, що «Страшному дідові» не подобалося частування. Тоді озеро пінилося, але сом не з'являвся на поверхні.
Ворожки тлумачили це як недобрий знак, і винному радили цілий рік не підходити до будь-якого водоймища. «Страшний дід» міг втопити його де завгодно. Варто було такій людині опинитися біля річки, озера або навіть у криниці, як невідома сила втягувала його в воду. В кінці XVIII озеро разом з чудовиськом несподівано зникло. У мулистому бруді, що залишилося від водойми, лише судорожно билися рибки та повзали раки (В. Бурлак. Таємниці старого Києва. - М., 2007).

Література

Остап Вишня, Сом

У грозові ночі з дна вирів піднімаються їх старовинні мешканці - величезні соми. Плескаються вони дуже голосно, піднімаючи великі хвилі. У народі сомів часто вважали за водяних. Нижче дніпровських порогів козацького Великого Лугу, ловили рибин вагою до 300 кг, про цих вусатих гігантів складали легенди, з вуст в уста передавалися неймовірні історії. Відомий письменник-гуморист Остап Вишня писав про величезних сомiв, які пожирали в Дніпрі невеликі буксирні пароплави.

У відомому творі М. Горького героя і його товаришів намагалися обдурити кілька селян. Вони запропонували зловити сома за допомогою горщика з гарячою кашею. Подібний засіб було вперше описано в книзі Н. Веніамінова «Рибальство всіма знаряддями і в усі пори року» (М., 1876): «В одній невеликій річці поблизу Києва завівся величезний сом, який робив великі збитки жителям, винищуючи їх качок, гусей та ін. Усі намагання знищити його виявилися недійсними. Знайшовся один селянин, який запропонував наступну штуку. Відомо, що гаряча гречана каша, що не вийнята з горщика, в якому вона варилася, довго залишається в середині гарячою, на цій підставі і зважилися нею почастувати сома. Для цього в той самий час, коли сом мав вийти на видобуток, повісили на гілці дерева, звісивши над ямою, в якій жив сом, обмазаний салом горщик з дуже гарячою кашею. Зачувши запах сала, сом піднявся і, побачивши що коливається на мотузочці горщик, схопив його, подрібнивши сильними щелепами, і тоді-то почалася для нього справжня біда: каша палила його немилосердно. Він кидався на всі боки і, нарешті, вискочив на берег, причому негайно був убитий кілками ».

Міфологія

Онамадзу (яп. 大鯰 - «великий сом») або просто намадзу (яп. 鯰 - «сом»). Також іменується Дзісін-Уо (яп. 地震魚 - «риба землетрусів»).

Онамадзу

Онамадзу, землетрус

Онамадзу - гігантський сом з пізньої японської міфології, який викликає землетруси. Він живе в бруді під Японськими островами і охороняється богом Касимо, який стримує його гігантським каменем. Коли Касима послаблює свою пильність, Онамадзу рухається, викликаючи сильні коливання землі. Віра в сома виникла в синтоїстському святилище Касима, де спочатку шанувалися божества грози і судноплавства.

Сом лежить, витягнувшись з півдня на північ, або від півночі до півдня. Вважається, що його голова розташована біля міста Кіото, а хвіст - у Аоморі. Ряд учених заявили, що він повинен бути розташований як раз навпаки, так як на півдні Японії землетрусу більш часті, що можна «пояснити» рухами хвоста сома. Позбутися від сома нібито можна, розбивши його голову священним каменем з святилища. Жителі острова були переконані, що камінь придавить сома своєю вагою таким чином, що він буде нерухомий і не зможе викликати землетрус.

Цікаві факти

Сом - дуже розумна і хитра риба. Щоб заманити здобич, він ворушить вусами, імітуючи рух черв'яків, і при цьому відкриває пащу. При вигляді видобутку сом втягує в себе воду разом з довірливою здобиччю.
Сом - дуже жадібна риба. Він підбирає все їстівне, що тільки потрапляє в воду: пропливають повз качку, гніздо, яке висить над водою. Іноді соми тягли собак або телят, які опинилися у воді біля берега.
Вага цієї хижої риби може досягати 400 кг, а довжина - 5 метрів. Залежно від місця проживання колір сома може бути від жовтого до чорного відтінків.
Сом - це небезпечний хижак, відомі навіть випадки нападу цієї риби на людей
Зображення сома використовуються японськими службами, пов'язаними зі стихійними лихами. Зокрема, логотип сома прийнятий Японським метеорологічним агентством, емблеми сома поміщаються на пристрої раннього попередження землетрусів.

Джерела

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Мовчан Ю. В. Вьюновые, сомовые, икталуровые, пресноводные угри, конгеровые, саргановые, тресковые, колюшковые, игловые, гамбузиевые, зеусовые, сфиреновые, кефалевые, атериновые, ошибеневые // Фауна України. — Киев: Наук. думка, 1988. — 8, № 3. — 399 с. (рос.)

Мовчан Ю. В. Риби України. — К., 2011. 444 с.