Сніп

Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. ЗОЮР. І. 4. Жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. Сим. 196. 2) Пучекъ связанной лучины. Шух. І. 223. Ум. Сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі. МВ. III. 127.

Сучасні словники

СНІП, снопа, чол. 1. Зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур. Одрадяни трохи не всім селом вийшли в поле: чоловіки та парубки з грабками, а жінки та дівчата снопи в'язати (Панас Мирний, IV, 1955, 248); На доброму житі нажинала [Катерина] півтори копи, наривала по двісті снопів кучерявого гороху (Михайло Стельмах, II, 1962, 209); Бовваніли поставлені купками високі снопи кукурудзи (Олесь Гончар, III, 1959, 218); * Образно. Бричка рушав, а за нею, голосячи, біжить жінка, і позад неї колихається чорний сніп волосся (Михайло Стельмах, II, 1962, 166); * У порівняннях. На хвилях гойдалися уламки [корабля]. Людей було розкидано по морю, як снопи по ниві (Юрій Яновський, II, 1958, 80); — Один раз пройшов [дядько] вагон.., потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 227); // Великий букет квітів; оберемок яких-небудь рослин. На столі палав різнобарвний сніп квітів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 374); Тарас Григорович приніс оберемок хмизу, сніп кураю.. Звичними рухами розпалив вогонь (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 304). Заробляти (жати, косити і т. ін.) за [п'ятий (дев'ятий і т. ін.)] сніп — жати, косити і т. ін., одержуючи плату певною частиною врожаю. — Атож! Що громаді, те й бабі, — посміхався криво Гаврило. — Ще доведеться на старість за сніп Заробляти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Влітку, в жнива, вся сім'я виходила на заробітки, — жати за сніп (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 157); Сьогодні нарешті дійшли до згоди, що зажинки будуть першим днем страйку. Умови всюди мали бути однакові: жати за п'ятий сніп, чоловік в день мав заробити сімдесят п'ять копійок, жінка — п'ятдесят, підліток — тридцять п'ять, дитина — двадцять, а строкарям подвоїти заробіток (Михайло Стельмах, I, 1962, 503); Не раз доводилося бувати Ониськові в цих краях, особливо в жнива, доводилося косити в того ж Биковця за дев'ятий сніп (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30). ♦ Повалитися (звалитися і т. ін.), як (наче, мов і т. ін.) сніп — важко впасти всім тілом. [Микита:] Чуєш, я вже мертвець!.. Пташка манесенька крильцем зачепе [зачепить] злегенька, і я звалюсь, як сніп... (Марко Кропивницький, I, 1958, 118); Христя, наче сніп, повалилася додолу (Панас Мирний, III, 1954, 253). 2. перен. Потік променів, іскор і т. ін., що розходяться пучком. Сіно дотліває поволі, і лиш часом бухне з тріском сніп іскор (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); Сніп автомобільного світла різнув по вікнах (Іван Ле, Історія радості, 1947, 174); * У порівняннях. Посипались іскри снопами, Запалала вся кузня огнем (Павло Грабовський, II, 1959, 574). http://sum.in.ua/

Ілюстрації

Медіа

.

Іншими мовами

Сніп(англ.) - sheaf. Сніп(пол.) - wycinek. https://translate.google.com/