Снувавник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. І. 150.