Смарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) = Шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271. 2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. І. 59.
