Скрипиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Скрипиця, -ці, ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. 1. 79. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. та часть блока (жабки), въ которой обращается каточекъ. Шух. І. 256.
