Скраколь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скрако́ль, -кля, м. Родъ кегля. Скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 188. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) См. Начиння. Шух. І. 255, 256. 4) Часть маслобойни. См. Олійниця. Шух. І. 163. 5) Лещадь. Лубен. у. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.