Скирта

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скирта, -ти, ж. Скирда. Котл. Ен. І. 6. А там снопи, а там скирти. Шевч. Скирта сіна. Грин. II. 201. Ум. Скирточка.

СКИ́РТА, и, жін. Великий стіг сіна, соломи або необмолочених снопів хліба, щільно укладених певним способом для зберігання просто неба.

" Десять довгих-предовгих скирт пшениці стояло вподовж току" (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183);

" У Жменяковому дворі стояла скирта свіжонамолоченої соломи" (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 206);

" Звертали [фашисти] з магістральних шляхів в глухіші місця, розсипалися лугами-берегами, заривалися в скирти сіна" (Олесь Гончар, III, 1959, 424); Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 266.