Скиба

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скиба, -би, ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. Ум. Ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Чуб. III. 389. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім. Г. Барв. 343.

Сучасні словники

СКИ́БА

1. Смуга, шар землі, яку вивертав плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11); * У порівняннях. Панас Кандзюба, важкий і сірий у своїй свиті, як скиба, одвалена плугом, сіяв очима нудьгу питання: кудою йти? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 67); // Така смуга землі як одиниця виміру орної площі. — Чуєш, громада землю тобі довірила? То знаєш, як її треба ділити?.. — А так, дядьку,.. щоб і ви ні одної лишньої [зайвої] скиби не получили [одержали] (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

2. Відрізаний ножем великий плоский шматок чого-небудь їстівного (хліба, кавуна і т. ін.). Широким ножем крає [юнак] на великі, товсті скиби пухку паляницю (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 144); * У порівняннях. Ось сонце Ще більше осіло; мов скиба стиглого кавуна, червоніє воно тілько половиною (Панас Мирний, IV, 1955, 322).

Ілюстрації

Skyba19112017.jpg SkybaZ191117.jpg SkybkaHlibu1917.jpg

Іноземні словники

chunk /t͡ʃʌŋk/

  1. A part of something that has been separated. "The statue broke into chunks"
  2. A representative portion of a substance, often large and irregular. "a chunk of granite"

Див.Також

Зовнішні поилання