Скарати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ном. № 2293. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала? Мет. 263.