Скам’янілий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Скам’янілий, -а, -е. Окаменѣлый.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКАМ'ЯНІ́ЛИЙ, рідше СКАМЕНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який перетворився на камінь. У товстих шарах кам'яного вугілля знаходять іноді цілі стовбури скам'янілих дерев (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 74);// Який став твердим, наче камінь. Спотикаючись об скам'яніле груддя, Савка перебрів дорогу і зупинився (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 4); // перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій-небудь формі; закостенілий. До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови. Це численна група скам'янілих форм іменників, дієслів, прислівників (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 528).

2. перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого-небудь сильного враження, переживання і т. ін.; заціпенілий. Скам'яніла від горя, нерухомо сиділа Лідія Андріївна над батьком (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 189); Сержант звів погляд на зблідле, скам'яніле обличчя бібліотекарки (Іван Багмут, Опов., 1959, 80).

Мов (немов, наче, як і т. ін.) скам'янілий (скаменілий) — нерухомий, без найменшого руху. Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий (Леся Українка, I, 1951, 338); І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам'янілий неначе (Микола Вороний, Вибр., 1959, 80);

3. перен. Який втратив здатність щось відчувати, виявляти якісь почуття. В душі скам'янілій є віра одна: В хвилину, коли виповняється міра, Над світом підноситься судна сокира, Щоб з ворога взяти за кривду сповна (Леонід Первомайський, I, 1958, 336); Скам'яніле серце.

Словник синонімів

СКАМ'ЯНІ́ЛИЙ - НЕРУХО́МИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ

Ілюстрації

Skam12.jpg Skam34.jpg Skam7.jpg Skam32.jpg

Медіа

Див. також

Палеонтологи вперше виявили скам’янілий мозок динозавра

Скам’яніле життя галицького моря

Дружківські скам'янілі дерева

Петріфайд-Форест - скам'янілий ліс в Арізоні