Сизіти

Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли. Мир. ХРВ. 68.

Приклади вживання слова

1. Почало повівати прохолодою, а хмари сизіли (Вовчок, Вибр., 1946, 162);
2. Степ сизіє, .. гасне (Гончар, Тронка, 1963, 19)
3. Одного разу він повертався додому рано. Сизів вечір, осінній, тихий (Гуц., Скупана.., 1965, 101).
4. Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю й не досягає до краю (Н.-Лев., IV, 1956, 320)
5. Серед золотавого їхнього [типчаків] розливу рясніють у ложбинках [улоговинках] озеречка квітів, сизіють де-не-де, ніби покриті інеєм, острівки степового чаю (Гончар, Таврія, 1952, 184)

Джерела

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D0%B7%D1%96%D1%82%D0%B8