Село

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Село́, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. Се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. І. 149.

Сучасні словники

Село́ — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий маєток. 1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці. 2. Тип поселення (зазвичай велике). 3. (збірн.) Жителі сільської місцевості. Село в Україні є адміністративно-територіальною одиницею поряд з районом, містом, районом у місті, областю, селищем, автономною республікою. «Село» є слов'янським словом, і поширене в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У Словенії, слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в діалектах, натомість словенське слово «VAS» використовується у всій Словенії. В Росії — використовується слово «дєрєвня» (рос. деревня), попри те, що в російській мові існує термін «сільське господарство» (рос. сельское хозяйство), а «селяни» — російською «крєстьянє».


Село Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, Іран Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо. В Ізраїлі, термін "місто" не має юридичного значення. У Швеції та Данії юридичного поняття "місто" не існує також. Це пов'язано з іншою мовною картиною світу (а відтак і реальністю), а також з філософських міркувань. В українській ж мові термін "село" походить від слова "селитись"(поселення), а "місто" — від польського miasto "місце в поселенні". "Місцями" називали «території в поселенні» навколо ринків, де оселялись ремісники (це було зручним для їхнього бізнесу). Від того, у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву "Площа Ринок". Поняття "город/град/городище" — означало виключно "обгороджену територію" (з київ, або тину, або паль (палісад — посаджені палі)). Лише при появі Магдебурзького права на теренах України пов'язується інтродукція поняття "місто", оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.3) Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.4) До того часу всі поселення (і село і "місто") становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, солтис, лавники, ремісники, а володіння землею було пов'язане зі сплатою податків.4) Міську раду у Львові називали сенатом (лат. senatum, officium consulare).4) В древніх латинян всі поселення людей звались "поліс" (звідси, і "метрополіс, метрополія" — поселення(центр, край), який має колонії). Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її свідомості в «моделі села». З приходом християнства і появою поняття "держава" (походить від слова "держати") усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією. Див. також: Хутір, Станиця.

Ілюстрації

88.jpg 87.jpg 86.jpg 85.jpg

Медіа

Див. також

Децентралізація

Сільська місцевість

Провінція (територія)

Хутір

Селище міського типу

Індустріалізація

Селяни

Місто