Свитина

Свитина, -ни, ж. = Свита. Гол. Од. 44. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Мет. 38. Ум. Свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок.... Шевч. 79.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Онлайн-бібліотека Горіх

Свити́на старовинний довгополий верхній одяг із домотканого грубого сукна.

Вікіпедія

Сви́та або сви́тка — довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна в Східній Європі Середньовіччя та Нового часу. Різновид жупана. Зазвичай сірого або брунатного кольору. Одяг убогих людей, селян. Свита є верхнім традиційним одягом українців. Слово свита виводять від прасл. *sъvita, пов'язаним з viti — «вити», «звивати». Праслов'янську форму реконструюють також як svita, порівнюючи з латис. svietas («обмотки на ногах у жінок»), його зіставляли й з болг. свила («шовк»).

Приклади вживання

• Кругом дівчата танцювали,

В дробушках, в чоботах, в свитках.(Іва́н Петрович Котляревський)

• З хати по нитці – сироті свитина (Номис)
• Раз увечері зимою, У одній свитині,

Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко)

• Благенька, поношена свита.
• Добра свита, та не на мене шита (приказка)
• В дверях раз у раз з'являлись постаті чоловіків у довгих свитах та високих шапках

Cиноніми

• пете́к (діал.) свитка.
• сви́тка те саме, що сви́та
• чуга́й (діал.) те саме, що чуга́їна.
• чуга́їна (діал.) свита.

Ілюстрації