Свидина
Зміст
Словник Грінченка
Свидина, -ни, ж. Раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВИДИ́НА́, ини, жін.
1. бот. (Thelycrania). Рід рослин родини кизилових — кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди — на виготовлення технічної олії. Дуби аж небо підпирають, липи порозростались, кленина, чорноклен, берест, грабина, низом ліщина, свидина, гордовина і всяке дрібне дерево (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 208); В підліску переважають кущі терну, глоду, жовтої акації, бруслини, свидини (По заповідних місцях України, 1960, 184).
2. збірн. Плоди цих рослин.
Словник мови Стуса
СВИДИНА -ини, ж., бот. Посухостійка рослина родини кизилових; кущ або деревце з синьо-чорними плодами. Лиш теплий, як зерно ячменю в тісті ледь-ледь відчутний у дівочім тілі солодкий хміль ярилового меду і терпкий дух нічної свидини. (ЗД:71); свидина вже бралась жаром, грушанка прогортає сніг, земля парує понад яром, відчувши заплід, наче гріх. (П-1:83).
E-slovnik - Тлумачний словник української мови
-и, ж. 1) бот. Рід рослин родини кизилових – кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди – на виготовлення технічної олії.
2) збірн. Плоди цих рослин.
Ілюстрації
|
|
|
|
