Самогубство серед суспільства

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

На грані...

Керівник бази практики

Ясиновський Валерій Кирилович


Місце публікації: http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/na-grani/#.X8oHVGj7SUk


Травень 18, 2018 Сніжана МАКАРЕНКО, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка

Щодня прокидаємося, збираємося, йдемо на навчання, роботу, на зустріч з друзями. Пливемо за течією життя, насолоджуючись кожною миттю щастя, часом переживаємо розчарування, іноді вловлюємо біль і страждання інших… Є люди, котрі не бачать подальшого сенсу життя, гадають, що найпростіше позбутися всіх проблем – вчинити суїцид. Той, хто зробив цей вибір, бере на себе тяжкий гріх ще й перекладає страшний тягар щонайменше моральної відповідальності на інших.

Кризу, що передує самогубству, зазвичай перекриває джерела життєвого сенсу. Блокуються життєві цілі, уявлення про можливість самореалізації… Відтак втрачаються інтерес до життя, відчуття перспективи. Пустоту заповнює безнадія. Такий стан не обов’язково спричинює лише якась одна життєва біда, це може бути результатом низки життєвих труднощів.

– Підлітків часто характеризує недовіра до дорослих, а однолітки байдужі до чужих проблем, бо мають власні, і тому жорстокі. Бажання привернути увагу до себе: «Я тут, я – є», – пояснює кандидат педагогічних наук Яна Фруктова. – У дорослих – свої соціальні проблеми: безробіття, висока конкуренція професійного середовища, тиск соціуму (всі довкола успішні, інші можуть більше за мене), професійне «вигорання», посттравматичний синдром (війна, переселення) тощо.

Факти, що весна особливо провокує самогубців, наводилися багато разів. Дослідження, проведені в Скандинавії з використанням даних Датського державного реєстру смертей за період з 1970 по 2001 рік, підтверджують: багато суїцидів серед людей, які страждають психічними захворюваннями, припадає саме на період року між березнем і червнем.

– Навесні в нашому організмі відбуваються гормональні зміни, і у людей з ендокринними захворюваннями можливі прояви аутоагресії, – пояснює Яна Фруктова.

Дослідники фіксують невеличкі стрибки в динаміці суїцидів ще й посеред літа і восени. Осінній пік особливо важкий для жінок. Він також збурює «ненасильницькі» самогубства – скажімо, отруєння. Це трапляється частіше саме тоді, коли діти повертаються до школи після літніх вакацій.

Депресія – найпоширеніший психічний розлад: нею в певний період життя страждає 30 відсотків людей. І менше 5 відсотків намагаються звести порахунки з життям. А чим вони відрізняються від решти 25 відсотків? Відповідь, схоже, – в агресивній втраті самоконтролю.

Останнім часом активізувалися «групи смерті» і «суїцидальні ігри» серед дітей. Підлітки знаходять розраду в інтернеті, багато спілкуються через соціальні мережі. «Суїцидальна гра» – це свого роду меседж дорослому світові. Його можна розшифрувати так: «Дорослий, не бійся говорити з нами про смерть. Бачиш, вона не така страшна, як тобі здається. Поговори з нами про неї, і ти сам ставитимешся до неї легше». Але, вочевидь, дорослий світ боїться смерті більше, ніж діти. І за цей свій страх платить жертвами дитячого суїциду.

– Самогубство – не завжди свідомий вибір, – зауважує Яна Фруктова. – Часто-густо, це вплив інших на психологічно слабшу особистість (батьки, друзі, керівники тощо); може бути вплив препаратів, що провокують суїцидальний стан (наприклад, антидепресанти), наркотичних речовин, залежності (зокрема і від комп’ютерних ігор), наслідки важких хвороб (хіміотерапія, постійний біль), втрати значущої людини.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні 40 секунд одна людина у світі скоює самогубство. У той час як більшість країн з високим рівнем самогубств бідні, є деякі розвинені і навіть багаті країни, де ця сумна статистика вражає масштабами.

Гаяна У цій переважно сільській країні на північному сході Південної Америки, де живе близько 740 000 чоловік, – найбільше самогубств у світі: щороку із кожних 100 тисяч жителів країни 44 зводять з життям порахунки. Причина – злидні, алкоголізм і легкий доступ до смертельних пестицидів.

Корейська Народно-Демократична Республіка Ця країна посідає друге місце у цьому сумному спискові. Авторитаризм, жорстокі обмеження і заборони, порушення прав людини, економічні злидні і стреси спричиняють щороку понад 10 000 самогубств. Відомі випадки, коли цілі родини вбивали себе, щоб уникнути покарання тоталітарним режимом.

Південна Корея В країні, яка поживає найсучасніші набутки постіндустріального, цифрового світу, найшвидший інтернет, модерні технології, яка пишається надзвичайно високим рівнем освіти та охорони здоров’я, вражаючий рівень самогубств. Основні причини цього масштабного лиха – соціальний тиск і сімейні проблеми. Оскільки доступ до вогнепальної зброї обмежений, південні корейці найчастіше вбивають себе отрутою.

Шрі-Ланка Невелика південноазійська країна, з понад 20-тимільйонним населенням, – серед розвинених, проте стабільно має один з найвищих показників самогубств. Після здобуття незалежності 1948 року кількість самогубців тут послідовно зростала, без будь-яких очевидних причин.

Литва Найбільш суїцидальна країна Європи і п’ята у світі. Самогубство упродовж десятиліть було вкрай болючою соціальною проблемою країни. Пік лиха припав на кінець 1990-х років. Відтоді кількість самогубств, скоєних щороку, поступово зменшується. Причиною більшості суїцидів тут вважають соціальні та фінансові проблеми.

Україна у цьому страшному списку – серед неблагополучних. За даними Державного комітету статистики, на кожних 100 тис. наших співгромадян маємо 22-ох самогубців. Показник самовбивств поступається лише статистиці природної смерті і смерті від зовнішніх причин. Більшість самогубців – підлітки до 14 років. Це підтверджують експерти: до суїциду найчастіше вдається молодь від 14 до 29 років, переважно з розвинених промислових районів. Гендерна складова суїцидів теж красномовна: найчастіше до цього вдаються саме жінки. При цьому вибирають, на їхній погляд, «гуманніші» способи, ніж чоловіки. Наприклад, ковтають таблетки чи тнуть вени. Очевидно, тому і виживають частіше. Представники ж «сильної статі» віддають перевагу «ефективнішим» способам: ​​викидаються з вікон, вішаються…

Українські вчені створили методику визначення схильності до суїциду. Вона спрямована на те, щоб убезпечити учнів від перевантажень психіки і зменшити кількість самогубств серед дітей. До слова, суїциди в армії або школі виникають зазвичай через одне і те ж: підлітки, стикаючись з неувагою, різким словом або низькою оцінкою, емоційно вибухають. Це посилює відчуття безвиході. Якщо таке повторюється кілька разів, то недалеко і до самогубства. Нова технологія вчених дозволяє миттєво визначати психологічний та емоційний стан як групи людей, так і конкретної людини. Нині, коли завершено випробування, йдеться про серійне виробництво індикатора психоемоційного стану. Чипа, який може стати частиною мобільного телефону чи браслетом на руці. Втім, з огляду на брак фінансування, винахід, схоже, довго пробиватиме собі дорогу. А отже зменшення самогубств серед нашої молоді – перспектива далекого майбутнього.