Савул

Савул, -ла, савула, -ли, м. = Осавул, осавула.

Сучасні словники

Словник української мови (1970-1980)

ОСАВУ́ЛА , и, ч., іст.

1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівн. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Н.-Лев, III, 1956, 175).

2. рідко. Те саме, що осаву́л 1.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник 2006

ОСАВУ́ЛА — прикажчик у панському маєтку; осаву́л та осаву́ла часто вживаються як взаємозамінні синоніми.

Ілюстрації

Медіа Див. також Савула, як прізвище, скоріш за все, веде свою назву із двох тюркських слів: sav и ulla. Перше із них перекладається на українську мову як "слово", а друге з арабського - Allah («Бог») і має енетичне значення "від Бога". Таким чином, Савула - це "слово Аллаха". Джерела та література Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421. Зовнішні посилання