Рілля

Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Рілля, -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар грунту.[2]

Рілля, і, жін. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Іван Франко, IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 40); * У порівняннях. Сорочка на ньому без застіжки .. та чорна, як рілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); // Зораний шар ґрунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13)[1].

Ілюстрації

Медіа

Створення ріллі

Українська Козацька пісня "Чорна рілля ізорана"

Див. також

Прислів'я та приказки
Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.

Джерела та література

1.Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. рел. В. Т, Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.