Роздовбати
Роздовбати. См. Роздовбувати.
Зміст
Сучасні словники
РОЗДОВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБАТИ, аю, аєш і діал. РОЗДОВБТИ, бу, беш, док., перех.
1. Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Яків Баш, На землі.., 1957, 21).
2. розм. Руйнувати, псувати (бомбами, снарядами і т. ін.). — 1 добрий взяток [меду] берете? — Брали б добрий, коли б не війна. Немало нам вуликів бандити роздовбали (Михайло Стельмах, II, 1962, 79); // розм. Ушкоджувати тіло, робити рани. Розривною кулею гади заокеанські плече роздовбали, а воно й загноїлося (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 33); // Розколупуючи, змушувати кровоточити (рану, виразку і т. ін.). Роздовбувати рану.
3. розм. Довбаючи дзьобом, поїдати, знищувати. По мені дзвонить не будуть І ховать з попами, Роздовбають носом птахи (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 27).
СИНОНІМИ
роздовба́ти
довбну́ти
продлу́бати
продовба́ти
продовбти́
роздовба́ти
покритикува́ти
продра́їти
проперчи́ти
пропісо́чити
пророби́ти
протягну́ти
протягти́
роздрако́нити
розкритикува́ти
розпекти́
розпуши́ти
розтерза́ти
роздовба́ти
зруйнува́ти
рознести́
розпе́рти
Значення в інших словниках :
1.РОЗДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше РОЗДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. що. Довбаючи, робити заглиблення в чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку .. заковували в перегати, роздовбували її дно (Яків Баш). 2. що, розм. Словник української мови у 20 томах роздовбувати 2. роздо́вбувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови роздовбувати 3.ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док. Словник синонімів української мови роздовбувати
4.РОЗДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. РОЗДОВБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. 1. Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Баш, На землі.. Словник української мови в 11 томах роздовбувати
5. Роздовбувати, -бую, -єш сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6. Словник української мови Грінченка
Ілюстрації
|}
