Роздерти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Роздерти, -ся. См. Роздирати, -ся.
Сучасні словники
- Розривати на шматки. Давид стенає та ридає, Багряну ризу роздирає І сипле попіл на главу (Тарас Шевченко, II, 1963, 93); Вони тут же жадібно ковтали свою частку, роздирали м'ясо руками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 97); Козак Мамай, роздерши на клапті шаровари пана Купи, визволив йому ноги з золотих стремен (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 58); «Дивіться, люде: осьде булла, Що я читав...» — і показав Перед народом. Всі здрогнули: Іван Гус Буллу розідрав!!!.. (Тарас Шевченко, I, 1963, 265);
- Робити порваним, дірявим. Плачем великим ридали невільниці чорні, Шати свої роздираючи, ранячи тіло до крові (Леся Українка, I, 1951, 424); Одна карлючка зачепилась.. за Настину сукню й роздерла її внизу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 249); Тиміш випростався, роздер на грудях сорочку й став як залізний (Олександр Довженко, I, 1958, 61); — А я про своє [пальто] байдуже, — додав Власов, лягаючи прямо на траву. — Тобі що? Сьогодні розідрав одне — завтра друге буде! — сказав Василь (Панас Мирний, IV, 1955, 142);
- Розриваючи, відкривати що-небудь. Почтмейстер роздер конверт і конфіскував ті нещасні і невинні вирізки, немов щось страшне (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Колосовський, роздерши індивідуальний пакет, сяк-так перев'язав йому покремсану щелепу (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 94);
- ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини). Андрій дряпає гвіздком якісь лінії - вони йдуть вздовж і впоперек і мають показати план заводських будівель (Ю. Яновський); Заходився [Мамай] тим шильцем шкрябати брудний вологий мур (О. Ільченко); - Не дряпайся, кицько, - відхиляє голову управитель (М. Стельмах); - І що воно в горлі тому? - каже було [матуся]. - Неначе там лапою дере собака яка (А. Тесленко); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле (Марко Вовчок); Степовий будяк роздряпував литки (М. Бажан); Кайдани знову вп’ялися в тіло гострими цвяхами, роздирають шкіру (А. Хижняк); Нога сковзнула по гранчастій брилі, і Галина, не втримавшись на підвіконні, до крові обдерла руку (М. Зарудний). - Пор. обдря́пувати.
Ілюстрації
|
|
|
|
