Розгріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
