Розвідка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розвідка, -ки, ж. 1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76. 2) Изслѣдованіе (научное). 3) Жена разведенная съ мужемъ.

Сучасні словники

РОЗВІДКА 1, и, жін. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Леся Українка, V, 1956, 325); Він заспокоївся трохи, віддавши цей лист на пошту, і, сповнений віри в себе, взявся до праці над новою розвідкою про крайові відносини (Іван Франко, VI, 1951, 249); В журналах вона часто знаходила новий матеріал, читала наукові розвідки (Олесь Донченко, V, 1957, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 633.Коментарі (0) РОЗВІДКА 2, и, жін., діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. Вона сватала всіх своїх молодих своячок і свояків, віддавала замуж [заміж] молоді вдови та розвідки (Іван Франко, VI, 1951, 348).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 633.Коментарі (0) РОЗВІДКА 3, и, жін.

1. Дія за значенням розвідати, розвідувати. [Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 10); Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 123); Вже понад сто п'ятдесят років у Криму провадяться археологічні розвідки і розкопки (Літературна Україна, 27.VI 1965, 4).

В (на) розвідку — з метою здобути відомості про ворога. Щоб устерегтись од цих набігів [ногайців], запорожці посилали в степи в розвідку козаків (Олекса Стороженко, I, 1957, 262); На розвідки — з метою дізнатися шляхом розпитування або спостереження про кого-, що-небудь. Яким пішов до сусіда прохати коней. Він мав їхати на розвідки про Василька (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 84); Розвідка боєм — з'ясування бойової спроможності противника шляхом несподіваного збройного нападу. Батальйонні автоматники, форсувавши річку.., вели десь розвідку боєм (Олесь Гончар, III, 1959, 308).

2. Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає. Згодом повернулась і наша розвідка, яка побувала в сусідньому селі, в самому розташуванні ворога, і теж підтвердила, що ворог наступати не збирається (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 24); Заходили зв'язківці, в сусідній кімнаті сперечалися над картою начальник розвідки й старший агітпропагандист (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 7); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони і вогневу систему (Олесь Гончар, III, 1959, 95).

3. Організація, що збирає відомості про економічне й політичне становище інших держав та про стан їхніх збройних сил. [Орлюк:] В яких іноземних розвідках ви перебуваєте на службі? [Величко:] Підсудний, подайте назву розвідок на записці (Олександр Довженко, I, 1958, 381).

4. Попереднє обстеження місцевих умов, яке здійснюється до початку будівництва промислових об'єктів, залізниць, розробки корисних копалин і т. ін. Під час розвідки повинні бути вивчені кількість і рівень води в річці, характер льодоходів (Довідник сільського будівельника, 1956, 175); Він [дирижабль «СРСР-12»] літав над Північчю 57 разів — вів розвідку лісу (Знання та праця, 1, 1968, 21); Дівчина повернулася, щоб іти до.. свердловини. Назустріч веселе обличчя начальника розвідувальної групи, що провадить нові розвідки, поширюючи площу нафтового промислу (Олесь Донченко, II, 1956, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 633.

Ілюстрації

Roz1.jpg Roz2.jpg Roz3.jpg Roz4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Тлумачний словник

Зовнішні посилання