Рогачка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = Рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза. 1. Те саме, що рогатка 1. І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (Володимир Самійленко, I, 1958, 260); Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в'їзд до лісу (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 312).

2. Дерев'яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід.