Рогач

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рогач, -ча, м. 1) Ухватъ. Чуб. II. 140. Нагодують калачем, та і в спину рогачем. Ном. 2) = Рогаль 1. Як не дасте калача, займем вола рогача. Чуб. ІІІ. 458. 3) = Олень. Вх. Пч. II. 6. 4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Вх. Пч. І. 6. Ум. Рогачик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РОГÁЧ, á, ч. 1. Довгий дерев’яний держак з двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни і т. ін. □ рогачи́лно, рогачик. 2. Самець-олень або інший самець з рогами (у 1 значення). 3. Жук, верхня щелепа якого має форму рога.

Рога́ч, á, ч. 1. Довгий дерев’яний держак з двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни і т. ін. 2. Самець-олень або інший самець з рогами (у 1 знач.). 3. Жук, верхня щелепа якого має форму рога. 4. Палиця з розвилкою на кінці.

Ілюстрації

Rogach1.jpg Rogach2.jpg Rogach3.jpg Rogach4.jpg Rogach5.jpg Rogach6.jpg

Медіа

Рогач-знаряддя


Жук-рогач


Жук-олень


Див. також

Синоніми

жук-олень, рогоносец, самец, тур, олень, лось, ухват, жук, гребенчатоусий

Джерела та література

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

• Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).

• Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / За ред. Д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – 2-ге вид., випр.. і доп. – Х.: Прапор, 2005. – 992 с.

Зовнішні посилання